У Сумах кількість загиблих після російського удару 3 червня зросла до пʼяти
Джерело: виконувач обовʼязків міського голови Артем Кобзар
У Сумах кількість загиблих внаслідок російського удару по центру міста 3 червня зросла до п’яти.
За словами виконувача обовʼязків міського голови Артема Кобзара, у лікарні померла 86-річна жінка, яка зазнала важких поранень.
“З глибоким сумом повідомляю, що внаслідок російського удару по Сумській громаді 3 червня кількість жертв зросла — у лікарні померла 86-річна жінка, яка отримала важкі поранення. Таким чином, ця атака вже забрала життя п’яти наших земляків”, – написав Кобзар.
Станом на ранок 4 червня було відомо про шістьох постраждалих у важкому стані, серед яких троє дітей. Серед них — 7-річна дівчинка, батько якої загинув внаслідок удару.
Загалом по медичну допомогу звернулися 30 осіб, з них 16 наразі перебувають у стаціонарі.
У Сумській громаді сьогодні оголошено День жалоби за загиблими.
- Російські окупаційні війська завдали удару по центру Сум вранці 3 червня.
- Станом на вечір 3 червня рятувальники завершили роботи на місцях ворожих ударів у Сумах. Зазначається, що надзвичайники працювали одночасно на семи різних локаціях.
Іран має намір використати Білорусь задля відновлення своїх оборонних систем, зокрема ППО та засобів радіоелектронної боротьби, пошкоджених під час війни з Ізраїлем.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто поскаржився на заяви президента Володимира Зеленського щодо ударів по нафтопроводу “Дружба”, закликавши “припинити погрози Угорщині”.
Управління державної охорони України поінформувало, що у Києві 25 серпня діятимуть тимчасові обмеження руху транспорту через візит іноземних делегацій.
Після підписання мирної угоди з Вірменією президент Азербайджану Ільхам Алієв наголосив, що влада відстежує “джерела” нових загроз та нарощує військову міць з метою реалізації безпеки.
24 серпня президент Володимир Зеленський спільно з прем’єр-міністром Канади Марком Карні підписали План дій з реалізації Угоди про співробітництво у сфері безпеки між країнами, котрий визначає основні напрями та механізми реалізації двосторонньої співпраці у безпековій галузі.