Суд відклав розгляд справи щодо буцімто недекларованих 38,6 млн євро Чучковського
Джерело: Букви
Солом’янський районний суд Києва відклав розгляд адміністративного провадження щодо Вадима Чучковського, якого звинувачують у порушенні митних правил. За версією митного органу, у березні 2019 року Чучковський нібито намагався перемістити до України з території росії 38,6 мільйона євро, не задекларувавши валюту і не сплативши митних платежів.
Справу розглядає суддя Ірина Верещінська. Позивачем виступає Київська митниця, відповідач – сам Чучковський. Його захисниця, адвокатка Лариса Криворучко, на засідання не з’явилася, надавши суду офіційну медичну довідку – знімний гіпс і рекомендація дотримуватись горизонтального режиму. Суд визнав відсутність обґрунтованою, хоча зазначив, що це вже не перше відкладення через сторону захисту.
Суд нагадав відповідачу про право залучити іншого адвоката або представляти себе особисто. Наступне засідання призначене на 30 червня 2025 року о 14:30. Суддя попередила, що у разі подальших зволікань без належного інформування, може оцінювати це як зловживання правом на захист.
Це не перша судова історія за участі Чучковського. У Печерському суді Києва 5 і 6 червня відбулися засідання щодо іншої справи – цього разу кримінальної. Йдеться про провадження проти Чучковського, колишнього заступника начальника Служби безпеки президента України в складі Управління державної охорони, та його колишніх підлеглих Сергія Волевача і Руслана Крамаренка.
Тоді суддя Михайло Юшков задовольнив клопотання слідства про продовження досудового розслідування, попри відсутність захисниці Криворучко. Захист наполягав, що вона не була належно повідомлена про час і місце розгляду, а підозрювані відмовилися брати участь без неї. Суд заперечення відхилив і навіть надав доступ до матеріалів справи, що, на думку адвокатів, суперечить нормам КПК. Засідання тривало до пізнього вечора, підозрювані були без їжі, а одному з них викликали швидку. Після інциденту адвокати подали заяву про відвід судді та пообіцяли звернення до Вищої ради правосуддя.
У справі офіцерів Управління держохорони адвокати наполягають на відводі судді через його можливі зв’язки з окупованими територіями та сумнівну судову практику. ДБР затримало Чучковського і його колишніх колег у межах справи про так звану “флешку ФСБ”. Усі троє перебувають під вартою, а застави, визначені судом, сягають понад 350 мільйонів гривень для кожного.
Захист наполягає, що справа базується на неперевірених даних, отриманих нібито з флешки сумнівного походження, й що затриманих намагаються використати для отримання свідчень проти Петра Порошенка. Паралельно правозахисники звертають увагу на вибірковість судової системи: родичу співвласника “Кварталу 95” Леонідові Міндічу, підозрюваному у розкраданні значно більшої суми, суд призначив заставу лише у 8 мільйонів гривень.
- П’ятий президент України Петро Порошенко розкритикував дії чинної влади у справі щодо запроваджених проти нього санкцій. За його словами, уряд не надав жодного документа, який би обґрунтовував рішення про санкції, попри п’ять місяців, що минули від часу їх введення.
Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.
Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.
Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.
Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф звернувся до Дональда Трампа з офіційним проханням відкласти на два тижні термін виконання ультиматуму щодо Ірану. На думку пакистанського лідера, дипломатичний процес зараз має високі шанси на успіх, що потребує тимчасового припинення вогню.