У США мусульманки подали до суду через примусове зняття хіджабів після арешту

Джерело: Courthouse News

Дві мусульманки з Каліфорнії подали позов проти влади округу Ориндж та місцевого шерифського департаменту, звинувативши поліцію в “насильницькому арешті під час мирного протесту та примусі зняти хіджаби в присутності чоловіків”.

Згідно з позовом, департамент шерифа порушив як власні внутрішні правила поводження з релігійними арештованими, так і Конституцію США. Зокрема, політика зобов’язує надавати затриманим право знімати релігійне вбрання лише в окремому приміщенні з участю жінок-працівниць. Утім в цьому випадку, як зазначається, правила були проігноровані, що спричинило “приниження, гнів і страх виявляти свою віру”.

Також жінки стверджують, що поліціянти повалили їх на землю, смикали за хіджаби, а під час оформлення в ізоляторі змусили їх зняти традиційний одяг у присутності сторонніх.

Жінки вимагають визнати дії влади неконституційними, зобов’язати припинити подібну практику в майбутньому та призначити компенсацію.

Як зазначається, Салму Насурдін і Шенай Айні затримали 15 травня 2024 року на території Каліфорнійського університету в Ірвайні під час розгону протестного табору.

За словами Айні, під час арешту її хіджаб зірвали, а поліція не дозволила їй прикрити голову навіть після численних прохань. Потім її змусили зняти хіджаб ще двічі – для фотографування, попри присутність чоловіків.

Тоді як Салма Насурдін заявила, що через годину після прибуття на мирний протест її повалили на землю, затримали, а згодом змусили зняти хіджаб у кімнаті, де перебували чоловіки.

“Змушуючи нас знімати хіджаби, поліція позбавила нас не лише релігійної свободи, а й гідності та контролю над власним тілом”, – йдеться у позові.

Представниця департаменту шерифа округу Ориндж Керрі Браун відкинула звинувачення. Вона зауважила, що жінок просили зняти хіджаби лише один раз, у приватній кімнаті, за присутності лише жінок-офіцерок, без застосування сили. Вона також додала, що відеозапис із камер спостереження це підтверджує, а фото з реєстрації не підлягають публічному розголошенню згідно з законом.

Улітку 2026 року внаслідок російських ударів по українських видавництвах було знищено 13 млн книжок. У 2027 році в межах ініціативи «Тисячовесна» планують запровадити окремий напрям підтримки книговидавництва.

Росія відновлює постачання дизельного пального до Туреччини та Бразилії після скасування власної експортної заборони та тимчасового призупинення санкцій США.

Російські війська протягом дня 20 жовтня атакують Київ безпілотниками. Зафіксовано влучання у складську будівлю в Деснянському районі та на територію гаражного кооперативу у Святошинському. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще 21 постраждала.

Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно оголосила голодування, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до гуманітарної ситуації в окупованих Олешках на Херсонщині.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну необов’язково зустрічатися особисто, щоб домовитися про завершення війни. Він закликав Україну прагнути угоди з Росією та попередив про можливе погіршення ситуації.