У законопроєкті про амністію за злочини в оборонці зберігаються ключові ризики – ЦПК
Джерело: ЦПК
Законопроєкт про повну амністію за злочини в оборонці отримав пом’якшену версію. Втім, нова версія аналогічно блокує розслідування корупційних схем, попереджають у Центрі протидії корупції.
Народні депутати прибрали деякі пункти зі старої версії та зареєстрували новий законопроєкт під номером №13423-2.
“Апгрейднута” версія пропонує, аби підприємства з переліку міністром оборони мали імунітет від кримінальних справ. Це знову ж таки буде “список Банкової”. Без дозволу Генпрокурора не можна буде навіть почати розслідування. А навіть якщо почнуть, то Міноборони одразу про це знатиме, – пояснили у повідомленні.
Активісти пояснили, що нардепи створюють черговий механізм, за якого розслідувати незалежно корупцію в оборонній сфері буде просто неможливо. Це, своєю чергою, дозволить в ручному режимі “переслідувати одних та не чіпати інших”.
Щобільше, також блокується можливість розслідувань з боку НАБУ і САП.
Попри те, що оновлена версія документа не повністю скасовує кримінальну відповідальність за злочини у оборонці, все ж депутати залишили ключовий ризик – повний контроль Генпрокурора над розслідуваннями.
Раніше Центр протидії корупції попереджав, що Рада взяла до розгляду законопроєкт №13423, який може легалізувати масштабну корупцію в оборонній сфері.
Нагадаємо, документ пропонував взагалі звільнити від кримінальної відповідальності службових осіб підприємств, які виконують оборонні контракти, навіть якщо їхні дії формально є злочинними – за умови, що вони мали “суспільно корисну мету”.
Згідно з повідомленням, затверджувати перелік таких підприємств мало Міністерство оборони. Сам перелік буде закритим для суспільства. Тоді як згідно з змінами до бюджету, бюджет для збройних закупівель у цьому році може досягнути 750 млрд грн.
Попередня версія законопроєкту передбачала, що розслідувати зловживання в оборонній сфері можливо буде лише за згодою генпрокурора. Тоді як НАБУ та САП будуть усунуті від розслідувань.
Документ також дозволяв амністувати вже скоєні злочини. Водночас документ пропонував зберегти особливий режим ще три роки після закінчення війни.
Тоді ініціативу підписали 126 депутатів, з них 123 – з фракції “Слуга народу”.
- Верховна Рада 19 червня проголосувала постанову щодо створення Тимчасової слідчої комісії, котра займеться розслідуванням випадків корупції у правоохоронних та судових органах.
- Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Володимир Зеленський “робить перші, але впевнені кроки” до авторитарної моделі влади, заснованої на зловживанні повноваженнями та вибірковому переслідуванні опонентів.
- Народні депутати з партій “Європейська Солідарність” та “Голос” виступили із заявами на підтримку голови “Центру протидії корупції” Віталія Шабуніна після обшуків у його будинку. У фракціях розцінили дії Державного бюро розслідувань як політично вмотивовану атаку на критика влади.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.