Ефіопія відмовила Росії здати в оренду пасажирські літаки

Джерело: Addis Insight

Намагання Росії домовитися з Ефіопією щодо оренди цивільних літаків для поповнення флоту авіаперевізників, що поступово виходить із ладу, зазнали невдачі. Управління цивільної авіації Ефіопії (Ethiopian Civil Aviation Authority, ECAA) відмовило російській делегації, яка наприкінці липня прибула до столиці для переговорів.

У відомстві пояснили, що не мають повноважень розпоряджатися літаками національного перевізника Ethiopian Airlines.

Тоді як генеральний директор Ethiopian Airlines Group Месфін Тасев наголосив, що компанія не вела з Росією жодних предметних переговорів щодо можливої оренди авіалайнерів. Він нагадав, що Росія перебуває під санкціями США, тоді як Ethiopian Airlines має тісні операційні та комерційні зв’язки зі Сполученими Штатами. КОмпанія працює відповідно до міжнародного регулювання та законодавства США та не готова брати на себе ризики їх порушення. Окрім того, Ethiopian Airlines і сама шукає додаткові літаки, аби задовольнити зростаючий попит на пасажирські та вантажні перевезення.

Зауважимо, перемовини про можливий “мокрий лізинг” для внутрішньоросійських перевезень вів торговий представник РФ в Ефіопії Ярослав Тарасюк. З аналогічними запитами російські посадовці торік зверталися до Казахстану, Киргизстану, Кувейту та Катару. Однак про досягнення конкретних домовленостей не повідомлялося.

Нові авіалайнери критично необхідні російським компаніям: після початку повномасштабної війни вони втратили можливість не лише купувати, а й обслуговувати Boeing і Airbus, які забезпечували дві третини флоту російської цивільної авіації та 90% пасажирських перевезень.

Варто також додати, що російські цивільні літаки, які мали замінити Boeing і Airbus після запровадження західних санкцій, суттєво подорожчали, хоча серійне виробництво досі не розпочалося. Про це свідчить протокол наради у мінтрансі РФ за участю представників авіакомпаній, держкорпорації РФ “Ростех”, Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Росавіації.

За останні два роки ціни на літаки зросли на 45–70%.

Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд рублів, тоді як улітку 2023 року його оцінювали у 4,3–4,6 млрд. Турбогвинтовий Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд до 2,6 млрд рублів. Водночас міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов раніше зазначав, що перші три літаки цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд рублів за одиницю.

Також зросла вартість легкого літака ЛМС-901 “Байкал” — з 178 млн до 315–320 млн рублів. Його виробництво не вдалося налагодити, навіть попри доручення глави РФ Володимира Путіна прискорити процес.

У держкорпорації РФ “Ростех”, яка відповідає за випуск літаків, заявили, що раніше озвучені ціни були лише попередніми й не враховували нинішньої економічної ситуації. За словами представника компанії, дорожчає все — від матеріалів до електроніки.

Директор з інформаційної політики та корпоративних комунікацій Smartavia Віктор Аношкін наголосив, що вартість володіння літаком — один із ключових чинників для авіакомпаній і висока ціна негативно впливає на економіку перевезень.

У протоколі наради зазначили, що вартість літаків має бути співставною з іноземними аналогами, тоді як фінансова модель — підтверджувати повернення коштів ФНБ.

Додамо, 19 травня польська митниця вилучила 5 тонн підсанкційних шин для літаків Boeing, котрі мали пройти транзитом через Білорусь до Росії.

Зауважується, що шини задекларували у документах як продукцію для легкових авто та автобусів, проте, вже під час перевірки з’ясувалося, що вони призначені для цивільних літаків Boeing. Відправником вантажу вказана іспанська компанія, а отримувачем — компанія з Азербайджану. Польська сторона конфіскувала весь підсанкційний товар.

Російська цивільна авіація стала частіше зіштовхуватися з технічними проблемами після того, як західні санкції відрізали її від обслуговування лайнерів та постачання оригінальних запчастин. Щоб підтримувати літаки у робочому стані, росавіація роздала авіакомпаніям сертифікати розробників авіатехніки. Це дозволило перевізникам самостійно проводити ремонт суден, після чого вони почали розбирати деякі літаки на комплектуючі для обслуговування іншої частини свого парку.

З весни 2022 російські авіакомпанії вимагають від персоналу не вносити дефекти техніки в бортові журнали, внаслідок чого літаки часто літають несправними. Окрім того, стало відомо, що пілоти “Аэрофлот” почали відключати гальма, які відмовили, через неможливість їх замінити.

  • Росія продовжує імпортувати іноземні літаки, порушуючи санкції США та ЄС. З початку 2024 року до країни ввезли щонайменше 28 повітряних суден, включно з пасажирськими Bombardier, Airbus і Boeing.
  • Літаки російських авіакомпаній, що залишилися без технічного обслуговування через західні санкції, введені за повномасштабне вторгнення в Україну, продовжують ламатися під час польоту. Зокрема 2 грудня борт Airbus А321 “Аэрофлота”, що летів із Санкт-Петербурга до Москви, запросив аварійну посадку в аеропорту Шереметьєво. Рішення про екстрене приземлення було прийняте через відмову лівого двигуна.
  • За даними ЗМІ, Росія просить у США дозвіл на придбання літаків Boeing за кошти зі своїх суверенних активів, які заморозили у Штатах та Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак та секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров у Великій Британії провели зустріч із міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі та віцепрезидентом США Джей Ді Венсом.

Північна Корея розпочала демонтаж деяких гучномовців, які були встановлені вздовж кордону для шумових трансляцій проти Південної Кореї. Про це повідомили в Об’єднаному комітеті начальників штабів (JCS) Сеула.

У центрально-західному бразильському штаті Мату-Гросу автобус зіткнувся з вантажівкою, внаслідок чого загинули 11 людей, а ще 45 отримали поранення.

Радіоактивна вода з британської військово-морської бази в Коулпорті (Шотландія), де зберігаються ядерні боєголовки для підводних човнів із ракетами Trident, кілька років тому потрапила у морську затоку Лох-Лонг поблизу Глазго через прориви зношених трубопроводів.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна майже цілодобово підтримує контакти з американськими партнерами на різних рівнях, однак українська сторона не робить все публічним.