Вплив свинцю в давнину міг позначитися на еволюції людського мозку – дослідження
Джерело: Phys.org
Міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виявило вплив токсичного металу свинцю на людей в древні часи. Ба більше, свинець міг позначитися на еволюції мозку, поведінці й навіть на розвитку мови.
Група вчених зі США та Австралії також з’ясувала, що мозок неандертальців був більш чутливий до свинцю, ніж мозок Homo sapiens. Тобто, вплив металу був більш шкідливим для неандертальців.
Дотепер вчені вважали, що вплив свинцю є переважно сучасним явищем. Однак, аналізуючи 51 викопний зуб людиноподібних і великих мавп, включаючи Australopithecus africanus, Paranthropus robustus, ранніх Homo, неандертальців і Homo sapiens, команда виявила чіткі хімічні сліди періодичного впливу свинцю, що сягають майже двох мільйонів років.
Дослідники виявили в зубах характерні “свинцеві смуги”, що утворилися в дитинстві під час росту емалі та дентину. Ці смуги свідчать про повторювані епізоди надходження свинцю як із джерел навколишнього середовища (таких як забруднена вода, ґрунт або вулканічна діяльність), так і з власних запасів кісток організму, що вивільняються під час стресу або хвороби.
“Наші дані показують, що вплив свинцю був не лише наслідком промислової революції — він був частиною нашого еволюційного ландшафту. Це означає, що мозок наших предків розвивався під впливом потужного токсичного металу, який, можливо, формував їх соціальну поведінку та когнітивні здібності протягом тисячоліть”, — сказав професор Рено Жоаннес-Бойо.
У лабораторії науковці дослідили вплив свинцю на мозкові органоїди з різними версіями гена NOVA1 — у сучасних людей і неандертальців. З’ясувалося, що сучасна людська версія NOVA1 краще захищає нервову систему від токсичної дії свинцю.
Коли органоїди з “архаїчним” варіантом гена піддавали впливу свинцю, вони показували порушення роботи гена FOXP2, що відіграє центральну роль у мовленні. Це дозволяє припустити, що еволюційна зміна NOVA1 могла дати Homo sapiens перевагу у розвитку мови та когнітивних здібностей.
- Вчені заявили, що череп, знайдений у Китаї, ставить під сумнів усталену часову шкалу еволюції людини.
- Близько 8% людської ДНК – це залишки давніх вірусів, які колись заражали наших предків і вбудовували свій генетичний матеріал у їхній геном. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, показало, що ці “сплячі” вірусні фрагменти можуть відігравати важливу роль на ранніх етапах розвитку людини та, ймовірно, вплинули на нашу еволюцію.
У Відні австрійські правоохоронці затримали керівника відділу розслідувань «Української правди» Михайла Ткача. Журналіст перебував в Австрії під час виконання редакційного завдання.
Кабінет Міністрів України призначив Зоряну Стецюк на посаду державної секретарки Міністерства оборони України. Вона відповідатиме за ефективну роботу апарату відомства та його інституційний розвиток.
Регулярна фізична активність давно вважається одним із чинників, які можуть знижувати ризик деменції. Однак нове дослідження Університету Південної Каліфорнії показало, що значення може мати не лише кількість руху, а й те, за яких обставин людина фізично активна – під час роботи чи у вільний час.
У Замбії троє африканських диких собак подолали понад 4 тисячі кілометрів за вісім місяців у пошуках нової території. Науковці назвали цю мандрівку найдовшою зафіксованою одиночною подорожжю серед ссавців Африки.
Netflix показав перший кадр із Дженною Ортегою у третьому сезоні серіалу “Венздей” і повідомив, що зйомки нових епізодів офіційно завершили.