Люди можуть стати причиною вимирання видів у масштабах, небачених з часів динозаврів

Джерело: University of york

На думку вчених, діяльність людини може спричинити найбільше вимирання видів з часів падіння астероїда, який знищив динозаврів.

Дослідження, засноване на огляді десятиріч досліджень змін навколишнього середовища, а також серії семінарів за участю палеобіологів та екологів, порівнює сучасні втрати видів з тими, що збереглися в палеонтологічному літописі.

Хоча поточні темпи вимирання надзвичайно високі, вони ще не досягли порога справжнього “масового вимирання”, але можуть з часом досягти його, якщо втрата біорізноманіття продовжить стрімко зростати.

“Темпи змін, які ми спостерігаємо сьогодні, не схожі ні на що, відоме нам за останні 66 мільйонів років, але, що важливо, ще не надто пізно. Це складна, заплутана історія, але її суть зрозуміла: наш вид став визначальною силою в історії Землі, і ми все ще можемо вирішити, чим закінчиться ця історія”,- сказав доктор Джек Хетфілд із Центру вивчення антропоценової біорізноманіття Леверхалма.

Дослідники простежують вплив людини протягом приблизно 130 000 років, включаючи вимирання великих тварин, таких як мамонти та гігантські наземні лінивці. У міру розселення людини по планеті почали зникати острівні види, а потім були й пізніші випадки зникнення, наприклад, тасманійського тигра і морської корови Стеллера.

Порівнюючи зміни, що спостерігаються сьогодні, з давніми подіями, команда виявила, що вимирання динозаврів призвело до зникнення надзвичайно великої кількості видів за короткий проміжок часу. Сьогоднішні події призвели до значного вимирання видів і швидко прогресують, але не за масштабом і швидкістю, як падіння астероїда, що викликало останнє масове вимирання.

Однак з погляду втрат біорізноманіття найбільш порівнянним із втратами, що спостерігаються сьогодні, був період еоцену-олігоцену — вимирання близько 34 мільйонів років тому, яке, як вважається, було результатом глобального похолодання та утворення крижаних щитів по всій Антарктиці.

Значна кількість видів ссавців зникла на кількох континентах. Однак цей древній епізод, мабуть, розвивався повільніше, ніж зміни, що відбуваються сьогодні.

Вважається, що еоцен-олігоценова подія тривала мільйони років, а не набагато короткі 100 000 років, як розглядаються в контексті антропогенного впливу.

Події еоцену-олігоцену передували появі людини, тому головна відмінність між 34 мільйонами років тому і сьогоденням полягає у впливі людини на довкілля. За словами дослідників, це є явним попередженням про те, наскільки важливо зменшити шкоду, що завдається довкіллю, якнайшвидше.

“Хоча в набагато більш тривалому часовому масштабі еоцен-олігоценова подія все ще демонструє силу великих кліматичних змін, здатних змінити життя на нашій планеті”, – зауважив Хетфілд.

Огляд також наголошує на складності порівняння сьогодення та минулого: існують прогалини в палеонтологічному літописі, невідомі види та вимирання, які сьогодні залишаються непоміченими, — все це затьмарює загальну картину.

Але якщо об’єднати те, що нам відомо, то факти, як і раніше, вказують на світ, що швидко змінюється, рушійною силою якого майже виключно є діяльність людини, і тепер у наших силах змінити цю картину.

Спільне молдовсько-українське дослідження засвідчило критичне зниження водності другої за довжиною річки України через глобальне потепління.