Посадовці Держспецзв’язку розкрали 90 млн грн на закупівлі дронів

Джерело: НАБУ, САП

Посадовці Держспецзв’язку та представники приватних компаній влаштували оборудку на 90 мільйонів гривень під час закупівель безпілотників для Сил оборони.

Після ухвалення змін до держбюджету у 2023 році, Держспецзв’язку виділили 30 млрд грн на закупівлю БпЛА. Керівник одного з департаментів захотів розтратити частину цих коштів.

План передбачав постачання дронів за завищеними цінами наперед визначеними компаніями. Щоб ці фірми перемогли на тендерах, підконтрольні компанії імітували конкуренцію, а також використовувалися спотворені маркетингові дослідження.

У травні-вересні 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T за цінами, що перевищували ринкові на 70–90%. Держава зазнала збитків на понад 90 млн грн.

Ці кошти учасники схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за кордоном. Зараз на рахунки компаній наклали арешт. Йдеться про понад 4 млн доларів США за кордоном та 17 млн гривень в Україні.

Двом посадовцям Держспецзв’язку та двом представникам приватних компаній повідомили про підозру у розтраті коштів в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України). Слідство триває, встановлюються інші ймовірні учасники оборудки.

Білий дім у листі до Конгресу заявив, що військові дії проти Ірану “завершилися”, попри те, що американські збройні сили залишаються в регіоні.

25-річна вчителька із Вашингтона, МакКенна Кіндред, провела понад три години, займаючись сексом із 17-річним учнем у своєму будинку в Спокані, поки її чоловік був на полюванні. Про це свідчать детальні текстові повідомлення, оприлюднені під час справи.

Як повідомили в Білому домі, президент США Дональд Трамп 1 травня підписав указ про запровадження нових санкцій, спрямованих проти високопоставлених кубинських посадовців та пов’язаних із ними структур.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що стрімкий розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, може стати альтернативою трудовій міграції у вирішенні проблеми нестачі робочої сили.