Посадовець Кремля, причетний до депортації українських дітей, був прихильником неонацистів – Reuters
Джерело: Reuters
Олексій Петров, радник в офісі уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує в причетності до депортації українських дітей, у підлітковому віці цікавився рухами прихильників переваги білої раси та неонацизму.
Як розповіли у виданні, коли Петров був у віці від 16 до 19 років (зараз йому 27 років), він зробив принаймні три дописи у соціальних мережах, які містили відео, зображення або повідомлення від ультраправої організації, що виникла в Росії та пропагує перевагу білої раси, а також три зображення та гасла, пов’язані з неонацизмом.
При цьому логін Петрова у Skype містить назву організації прихильників переваги білої раси Wotanjugend, а в Instagram – зашифроване посилання на Адольфа Гітлера, яке широко використовується в ультраправих колах.
Матеріали, опубліковані Олексієм Петровим в Інтернеті між 2011 і 2014 роками, залишалися в його обліковому записі в соціальних мережах до кінця липня цього року.
Утім, після запитань від журналістів Reuters він видалив деякі відео, скасував підписку на дві ультраправі онлайн-групи та зробив один із своїх акаунтів приватним.
ДОВІДКОВО. 17 березня МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за ймовірну схему депортації українських дітей до Росії – практику, яку російський уряд називає порятунком дітей, заперечуючи, що депортація є примусовою.
Росія, яка не ратифікувала Римський статут, відхилила це рішення, назвавши позов “юридично недійсним” і “обурливим”.
Своєю чергою, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане.
- Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
15 травня Київрада за ініціативи мера Віталія Кличка, затвердила нові заходи соціальної підтримки столичних мешканців. Окрім 10 тисяч разової допомоги містянам, домівки котрих постраждали від російських атак, Київ додатково надаватиме кошти тим, хто потребуватиме тимчасової оренди житла на час відновлення пошкодженого.Мова про 40 тисяч разової підтримки та 20 тисяч — щомісячної.
15 травня президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад української делегації для переговорів із Росією у Стамбулі.
Європейський Союз скоригував критерії, за якими оцінюється можливість виключення російських олігархів із санкційних списків. Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського Союзу, заявляючи про їхню “неправомірність”.
15 травня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” стосовно скасування візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками та волонтерами, на період дії воєнного стану.
Верховна Рада 15 травня підтримала законопроєкт №10355, котрим пропонують зменшити розмір пенсій для осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України.