Посадовець Кремля, причетний до депортації українських дітей, був прихильником неонацистів – Reuters
Джерело: Reuters
Олексій Петров, радник в офісі уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує в причетності до депортації українських дітей, у підлітковому віці цікавився рухами прихильників переваги білої раси та неонацизму.
Як розповіли у виданні, коли Петров був у віці від 16 до 19 років (зараз йому 27 років), він зробив принаймні три дописи у соціальних мережах, які містили відео, зображення або повідомлення від ультраправої організації, що виникла в Росії та пропагує перевагу білої раси, а також три зображення та гасла, пов’язані з неонацизмом.
При цьому логін Петрова у Skype містить назву організації прихильників переваги білої раси Wotanjugend, а в Instagram – зашифроване посилання на Адольфа Гітлера, яке широко використовується в ультраправих колах.
Матеріали, опубліковані Олексієм Петровим в Інтернеті між 2011 і 2014 роками, залишалися в його обліковому записі в соціальних мережах до кінця липня цього року.
Утім, після запитань від журналістів Reuters він видалив деякі відео, скасував підписку на дві ультраправі онлайн-групи та зробив один із своїх акаунтів приватним.
ДОВІДКОВО. 17 березня МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за ймовірну схему депортації українських дітей до Росії – практику, яку російський уряд називає порятунком дітей, заперечуючи, що депортація є примусовою.
Росія, яка не ратифікувала Римський статут, відхилила це рішення, назвавши позов “юридично недійсним” і “обурливим”.
Своєю чергою, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане.
- Президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.