Кремль знайшов нові підстави для вилучення майна у своїх громадян – розвідка
Джерело: СЗРУ
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.
Зауважується, що офіційна мотивація Кремля залишається незмінною – боротьба зі злочинністю та “незаконно отриманими доходами”, проте спектр підстав для вилучення майна невпинно ширшає.
Раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупційні та економічні правопорушення. Тепер у переліку підстав – поширення так званих “фейків” про армію РФ, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, конфіденційні контакти з іноземними структурами, диверсії, а також неправомірний доступ до інформації, включно зі зламом комп’ютерних систем та підробкою даних. Фактично йдеться про перехід від вибіркової практики до системного використання конфіскацій як інструменту тиску та бюджетного поповнення, – зазначили у повідомленні.
Статистика демонструє масштабність тренду: якщо у 2020 році конфіскацію було призначено приблизно 2,5 тис. осіб, то у 2024 році цей показник зріс до 24 тис.
Економічний контекст, у якому ухвалюються ці рішення, є визначальним. Збільшувані витрати на війну проти України та стійкий дефіцит бюджету створюють для кремля стимули активніше вилучати приватні ресурси.
У відомстві наголосили, що конфіскація де-факто перетворюється на фіскальний інструмент, що дає змогу оперативно мобілізувати кошти громадян і бізнесу, компенсуючи нестачу доходів державної скарбниці.
Зауважимо, російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.
У жовтні скарбниця РФ отримала 888,6 млрд рублів податків від нафтогазових компаній — на 27% менше (на 322 млрд рублів менше), ніж у жовтні 2024 року. Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин знизилися на 26% — з 908,1 млрд до 671,3 млрд рублів.
Сукупно за десять місяців російський бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн менше, ніж роком раніше (9,54 трлн). Водночас темпи падіння зростають: за січень-травень — 14%, наприкінці червня — 17%, у липні — 18%, серпні — 20%, а в жовтні вже 21%.
У Кремлі визнають, що посилення американських санкцій, під які потрапили “Роснафта” та “Лукойл”, неминуче створить нові проблеми для бюджету, повідомляли джерела Bloomberg. Дві найбільші нафтові компанії Росії забезпечують половину експорту — близько 2,2 млн барелів на добу. Якщо врахувати також “Сургутнефтегаз” і “Газпром нефть”, котрі вже перебувають під блокувальними санкціями США, то під обмеження потрапляє 70% російської нафти, що прямує на експорт.
Падіння цін на нафту може також призвести до недоотримання доходів у листопаді-грудні, попереджають аналітики: минулого місяця барель Urals, за даними Мінекономрозвитку РФ, коштував у середньому $53,99 — нижче не лише початкового плану російського уряду ($70), а й переглянутої оцінки ($56).
Спершу уряд РФ заклав у бюджет 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту РФ. Втім, падіння цін на нафту та зміцнення рубля змусили російських посадовців переписати прогнози. Тепер Мінфін РФ очікує скорочення доходів від продажу енергоносіїв майже на 22% від плану — до 8,6 трлн рублів — і не прогнозує суттєвого зростання у найближчі три роки.
Згідно з проєктом бюджету РФ, у 2026 році надходження від нафтогазових податків становитимуть 8,9 трлн рублів, у 2027-му — 9 трлн, у 2028-му — 9,7 трлн. Це на 20%, 19% і 13% менше, ніж у 2024 році.
Компенсувати втрати від сировинної ренти та закрити бюджетну “дірку”, яка цього року становитиме 5,7 трлн рублів і перевищить 10 трлн у наступні три роки, влада РФ планує шляхом підвищення податків на несировинний сектор і різкого збільшення держборгу.
Раніше у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- Представники країн-виробників нафти ОПЕК+ зустрілися, щоб погодити на збільшення видобутку на 411 000 барелів на добу (б/д).
- Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
- Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
- Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.
У ніч на 25 листопада підрозділи Ракетних військ і артилерії у взаємодії зі Силами спеціальних операцій, берегових ракетних військ ВМС та Сил безпілотних систем із застосуванням реактивних БпЛА “Барс” і крилатих ракет “Нептун” завдали успішних ударів по декількох стратегічних об’єктах російського агресора.