В РФ гострий дефіцит пального

Джерело: TMT

Російський уряд втретє продовжив заборону на експорт автомобільного бензину з Росії — тепер обмеження діятимуть до 28 лютого 2026 року включно. Захід спрямований на підтримання стабільної ситуації на внутрішньому ринку пального.

Відповідна постанова передбачає продовження заборони на вивезення бензину за межі країни для всіх експортерів, включно з безпосередніми виробниками. До тієї ж дати продовжені обмеження на експорт дизельного пального, судового пального та інших газойлів, зокрема придбаних на біржових торгах. Водночас в уряді РФ уточнили, що заборона на вивезення дизеля та супутніх нафтопродуктів не поширюється на виробників нафтопродуктів.

Спершу цей захід запровадили наприкінці липня на тлі дефіциту бензину в десятках російських регіонів та рекордного зростання цін на паливо на біржі. На першому етапі обмеження стосувалися лише трейдерів, нафтобаз і невеликих нафтопереробних заводів з обсягом виробництва менш як 1 млн тонн на рік. Наприкінці серпня влада РФ продовжила заборону до 30 вересня 2025 року, а потім — до кінця 2025-го. Восени аналогічні обмеження поширили й на експорт дизельного пального.

Загострення ситуації на внутрішньому ринку пального відбулося на тлі ударів ЗСУ по російських нафтопереробних заводах. З початку серпня було уражено понад 20 НПЗ, частина з яких виявилася частково або повністю виведеною з ладу. За оцінкою Bloomberg, у жовтні обсяги переробки нафти в Росії скоротилися до 4,86 млн барелів на добу — майже на 10% порівняно з липнем — і досягли мінімального рівня щонайменше за останні п’ять років.

На цьому тлі дефіцит бензину відчули жителі щонайменше 57 регіонів країни, а у низці суб’єктів влада ввела обмеження на продаж пального в одні руки. Внаслідок цього уряд відмовився від експорту нафтопродуктів, збільшив закупівлі бензину в Білорусі та почав імпорт пального з Китаю та інших азійських країн. У Міжнародному енергетичному агентстві раніше прогнозували, що зниження обсягів переробки нафти через українські удари збережеться щонайменше до середини 2026 року.

Додамо, криза пального, що охопила Росію, стала не стільки наслідком окремих аварій чи санкцій, скільки віддзеркаленням глибокої деградації її енергетичної моделі. Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, що виживає за інерцією.

Російські НПЗ, зосереджені переважно у кількох промислових центрах європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва. Коли частина цих заводів припинила роботу, країна фактично втратила значну частину внутрішніх потужностей. Без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах РФ може до кінця року опинитися залежно від імпорту пального на рівні до 60 %.

Після заборони експорту бензину у вересні уряд РФ намагався стабілізувати ситуацію, але цей крок лише загострив кризу. Саме зовнішні продажі давали можливість компенсувати хронічні збитки й частково фінансувати модернізацію галузі. Тепер, без валютних надходжень, підприємства позбавлені ресурсів для оновлення, а цінове регулювання на внутрішньому ринку створює штучний дефіцит.

Проблема швидко виходить за межі паливного сектору. Зростання цін на бензин підштовхує вгору вартість перевезень, що безпосередньо впливає на ціни споживчих товарів. У поєднанні з підвищенням ПДВ це створює ризик різкого прискорення інфляції. Офіційна статистика спробує приховати ефект, але споживачі відчують його у гаманцях.

Тимчасові заходи, до яких вдається Москва, лише підкреслюють безвихідь ситуації. Імпорт бензину з Білорусі та Китаю не здатен компенсувати втрати, а спроби підвищити октанове число хімічними присадками можуть знизити якість палива та викликати технічні проблеми. У результаті – замість стабілізації російська влада отримує ще один фронт економічних ризиків – внутрішній, дорогий та неконтрольований.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, наслідки атак українських БпЛА стримуватимуть перероблення нафти на російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року.

Україна посилює атаки на енергоструктуру РФ, зокрема б’ючи по НПЗ, трубопроводах та морських терміналах, маючи на меті скоротити доходи Кремля та обмежити постачання палива на передову.

З початку серпня Україна завдала щонайменше 28 ударів по головних російських НПЗ. Це вже призвело до дефіциту палива у кількох російських регіонах та в тимчасово окупованому Криму. Через це Кремль запровадив обмеження на експорт палива до кінця року.

Проте у МЕА вважають, що російські НПЗ відчуватимуть наслідки атак щонайменше до середини 2026 року. За останніми оцінками, до червня наступного року російські НПЗ перероблюватимуть трохи менш як 5 млн барелів у день, а після – відновляться до 5,4 млн барелів у день.

В агентстві зауважили, що “все більш масштабна та значна українська кампанія з використанням безпілотників проти російських НПЗ та інфраструктури” вже призвела до скорочення перероблення сирої нафти у країні приблизно на 500 000 барелів на добу.

При цьому оцінити всі збитки неможливо, оскільки Росія засекретила значну частину енергетичних даних, зокрема про роботу НПЗ, виробництво автомобільного пального тощо.

За даними медіа, атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують РФ максимально перенаправляти нафту на експорт, а не переробляти її.
У ніч на 4 жовтня Сили оборони уразили низку важливих об’єктів та цілей агресора. Серед них НПЗ, корабель, озброєння, командний пункт.
Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
Далекобійні дрони ЦСО “А” СБУ вразили нафтопереробний завод “Орськнафтооргсинтез” в Оренбурзькій області РФ. Відстань до цілі — 1400 кілометрів.

В Росії продовжили заборону на експорт бензину