Росіяни запускають ракети й дрони повз Чорнобильську АЕС, створюючи ризик аварії – Reuters

Джерело: Reuters

Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.

Кравченко детально описав раніше невідому військову діяльність Росії поблизу українських ядерних об’єктів у письмових зауваженнях до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи 1986 року.

Окрім виведеної з експлуатації Чорнобильської станції, в Україні працюють ще чотири АЕС, зокрема найбільша в Європі — Запорізька, яку росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Кравченко зауважив, що як Чорнобильська АЕС, так і Хмельницька атомна електростанція неодноразово перебували на траєкторіях польоту російських гіперзвукових ракет “Кинджал”. Загалом зафіксовано 35 таких ракет на відстані до 20 км від цих об’єктів, із них 18 — одночасно поблизу обох станцій.

Такі пуски не можна пояснити військовою доцільністю. Очевидно, що польоти над ядерними об’єктами здійснюються виключно з метою залякування та терору, — пояснив генпрокурор.

У трьох випадках ракети “Кинджал” падали під час польоту — приблизно за 10 км від Хмельницької АЕС. Причини падіння невідомі, водночас ознак їхнього перехоплення не виявлено.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) регулярно повідомляє про військову активність поблизу АЕС та атаки на підстанції, що мають критичне значення для ядерної безпеки. Генеральний директор агентства Рафаель Гроссі неодноразово висловлював занепокоєння такими ризиками та закликав до максимальної стриманості.

За даними української сторони, з липня 2024 року радари зафіксували щонайменше 92 російські дрони, що пролітали в радіусі 5 км від захисного укриття Чорнобильської АЕС. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою.

У лютому 2024 року російський ударний дрон влучив у захисний саркофаг станції, пошкодивши його.

За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, ремонт укриття обійдеться щонайменше у 500 млн євро. Тоді як без відновлення конструкції протягом чотирьох років може розпочатися незворотна корозія.

Як свідчать дані проведених експертиз, атака на Чорнобильську АЕС, ймовірно, була навмисною. Такий висновок зробили, зокрема, на основі кута влучання дрона, який свідчить про його цілеспрямоване пікірування.

Кравченко також припустив, що російські військові могли використовувати район Чорнобиля як маршрут для дронів, намагаючись обійти зони щільної української протиповітряної оборони.

Раніше

директор станції Сергій Тараканов попередив, що черговий російський удар може призвести до обвалення внутрішнього радіаційного укриття на Чорнобильській атомній електростанції.

Вартість відновлення

Раніше у Мінфіні підрахували, що на повне відновлення Нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС після російського удару може знадобитися понад 100 мільйонів євро.

Також The Guardian інформував, що витрати на відновлення захисного саркофага над Чорнобильською АЕС можуть сягнути десятків мільйонів доларів. Імовірно, кошти надаватимуть західні союзники України.

Удар “шахедом” в середині лютого не призвів до негайної радіологічної небезпеки, але сильно пошкодив захисний саркофаг, встановлення якого вартувало 1,5 млрд євро. Саркофаг завершили будувати у 2017 році, його мета – захист зруйнованого реактора. За попередніми оцінками, відновлення вартуватиме понад 25 млн євро, закладених у міжнародному резервному фонді. Фінансування, ймовірно, “ляже” на уряди західних країн.

Імовірно, на повне відновлення пошкодженого саркофага знадобляться місяці, якщо не роки.

Сергій Боков, головний черговий інженер, розповів, що удар по саркофагу стався 14 лютого близько 2:00. Датчики показали щось схоже на землетрус магнітудою 6-7 балів.

Тепер через пошкоджений саркофаг радіоактивний пил може вийти назовні, а дощова вода потрапити всередину. Щобільше, тепер укриття вразливе до корозії. У саркофазі також довелось пробурити дві невеликі скважини для гасіння пожежі.

Ерік Шміман, американський інженер, який працював над проєктуванням та будівництвом саркофага 15 років вважає, що ремонт пошкодження обов’язковий.

Вважалось, що саркофаг захищатиме від радіації 100 років, протягом яких будуть виводити ядерні відходи. Але тепер, без ремонту, така можливість під питанням. Шміман додав, що саркофаг так і не вдалось перефарбувати, щоб запобігти корозії.

Під саркофагом перебуває високорадіоактивна лавоподібна маса з суміші 200 тонн урану та 5000 тонн піску, свинцю та борної кислоти, які скидали на місце вибуху енергоблока після аварії.

Європейська комісія нібито відмовилася від ключового елемента 20-го пакета санкцій проти Росії — заборони на транспортування нафти. Принаймні про інформують росЗМІ з посиланням на дипломатичне джерело в Брюсселі.

22 квітня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь представників команди Bring Kids Back UA Олександра Бевза та Максима Максимова стосовно результатів роботи ініціативи.

Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підбили результати пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань, що триває з 2024 року, та розпочали підготовку наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки. Сторони зосередилися на переході до системної державної політики, розвитку переробки, запровадженні єдиних стандартів і вирішенні проблеми небезпечних матеріалів.

Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.

21 та в ніч на 22 квітня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російського агресора.