Німеччина виключає пряме втручання країн ЄС у війну та наполягає на припиненні вогню

Джерело: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час свого виступу (ClashReport).

Глава німецького уряду Фрідріх Мерц виступив із важливою заявою щодо ролі міжнародної спільноти у врегулюванні українського конфлікту. Політик чітко дав зрозуміти, що західні партнери не розглядають варіант безпосередньої участі своїх армій у бойових діях. За його словами, у європейській спільноті панує консенсус щодо стриманості у цьому питанні.

“Тут немає нікого, навіть жодної держави-члена ЄС чи іншої країни, яка б вважала, що ми повинні втрутитися в конфлікт, що триває в Україні”, – підкреслив канцлер.

Основний акцент Берлін робить на дипломатичних зусиллях та забезпеченні стабільної оборони, яка б дозволила перейти до мирних переговорів. Мерц наголосив, що всі дії Німеччини та союзників спрямовані на досягнення режиму тиші.

“Ми говоримо лише про військову безпеку для досягнення миру, для укладення угоди про припинення вогню”, – зауважив він, роз’яснюючи поточну стратегію допомоги.

Канцлер також детально описав необхідну послідовність кроків, яка б забезпечила Україні майбутню стабільність та захист від нових нападів. На його думку, неможливо обговорювати фінальні домовленості, поки тривають активні зіткнення.

“Порядок повинен бути таким: спочатку припинення вогню, потім гарантії безпеки для України для укладення довгострокової угоди з Росією”, – пояснив Фрідріх Мерц.

Він вважає, що саме така черговість дозволить вибудувати надійну архітектуру безпеки в Європі.

Водночас німецький лідер визнав, що реалізація цього плану наразі стикається з серйозними перешкодами через позицію російського керівництва. Будь-яка дієва модель завершення війни вимагає залучення всіх сторін конфлікту до діалогу.

“І все це просто не працює без згоди Росії, а ми, мабуть, ще досить далекі від цього”, – резюмував канцлер.

Таким чином, попри наявність чіткого плану, Берлін оцінює перспективи швидкого миру як досить складні та віддалені у часі.

Сполучені Штати та Іран досягли мирної угоди й погодили негайно припинити військові операції на всіх напрямках, зокрема в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, за словами якого документ підпишуть 19 червня у Швейцарії.

Росія заманює чоловіків з африканських країн обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи, але після прибуття змушує їх підписувати незрозумілі контракти та відправляє на фронт. Один із завербованих кенійців розповів, що отримав гвинтівку без жодної підготовки й навчався стріляти, спостерігаючи за іншими.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не підтримає поновлення повноважень американської розвідки за розділом 702 закону FISA без одночасного ухвалення виборчої ініціативи Save America Act. Демократи вважають цей документ загрозою для доступу громадян до голосування.

Міністр оборони США Піт Гегсет не зміг чітко пояснити, коли після можливої угоди з Іраном повністю відкриють Ормузьку протоку. Спочатку він пообіцяв негайне відновлення руху, але згодом визнав, що процес може тривати до 30 днів.

Окружний суд Осло в понеділок оголосить вирок Маріусу Боргу Гейбі – сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт. Його судили за 40 епізодами, серед яких чотири обвинувачення у зґвалтуванні та насильство щодо колишніх партнерок.