Литва пропонує Європі вчитися на досвіді ЗСУ та зробити їх основою оборони континенту

Джерело: президент Литви Гітанас Наусєда під час (YouTube: Офіс Президента України).

У Вільнюсі відбулася зустріч лідерів Люблінського трикутника за участю Володимир Зеленського, Гітанаса Наусєди та Кароля Навроцького. Головною темою обговорень стала не лише історична пам’ять про спільну боротьбу минулого, а й конкретні кроки для захисту сучасної Європи від російської агресії.

Президент Литви підтвердив, що його країна вже надала допомогу на суму 1 мільярд євро та продовжує активно підтримувати українську енергосистему. Також лідери обговорили нові ініціативи щодо завершення війни, які раніше Зеленський представляв Дональду Трампу, вкотре переконавшись у небажанні Москви йти на мирні кроки.

Особливу увагу Гітанас Наусєда приділив ролі української армії у майбутній архітектурі безпеки континенту. Він закликав європейських партнерів забезпечити стабільне та довгострокове фінансування Збройних Сил України для протидії тривалим загрозам.

“Все, про що ми будемо домовлятися має бути на користь українського суверенітету. Литва запросила Україну інтегруватися, аби брати участь в безпековій ситуації в Європі. І вчитися з досвіду України. Треба зробити усе, аби фінансувати українську армію довгостроково. Працюємо над тим, аби збільшити підтримку”, – зазначив він.

Литовський лідер переконаний, що Європа має не лише допомагати Україні, а й активно переймати її унікальний бойовий досвід. На думку Наусєди, після повної інтеграції саме українські військові сили повинні відігравати провідну роль у захисті всього європейського простору.

Литва, за словами очільника країни, демонструє приклад у нарощуванні власної оборонної потужності, витрачаючи цього року рекордні для НАТО 5,4% ВВП на військові потреби. Наусєда також висловив задоволення темпами переозброєння Польщі та наголосив на важливості єдності всіх союзників у регіоні.

“Литва також працює для того, аби збільшити власну військову силу. Цього року ми витрати 5,4% на нашу оборону, а це найвищі показники в НАТО.

Будь-які майбутні домовленості, за словами президента, мають базуватися виключно на принципах збереження українського суверенітету та територіальної цілісності. Литва готова стати головним адвокатом Києва на шляху до євроінтеграції під час свого головування в Раді ЄС у 2027 році.

“Литва прагне, аби Україна до 2030 року стала членом ЄС. І це було б вирішальним кроком для забезпечення довгострокових безпеки, стабільності і процвітання не лише в цій країні, але і в усьому регіоні. І це є стратегічний інтерес Литви, на якому ми хочемо продовжувати зосереджуватися під час нашого головування в Раді ЄС у 2027 році”, – підкреслив Наусєда.

Завершуючи свій виступ, Гітанас Наусєда чітко окреслив часові межі та стратегічне значення вступу України до європейської родини. Він заявив, що Литва докладатиме максимум зусиль, аби Україна стала повноправним членом ЄС уже до 2030 року.

Він додав, що це стане вирішальним етапом для безпеки та процвітання всього регіону. Литовський лідер впевнений, що такий крок є не просто допомогою сусіду, а фундаментальним стратегічним інтересом самої Литви та всієї Європи.

Литва оголосила про передачу Україні генераторів на суму понад 2 мільйони євро з нагоди Дня Соборності України.
МЗС Литви вручило представнику російського посольства у Вільнюсі ноту протесту через масований удар РФ по Україні по об’єктах енергетики в ніч на 20 січня.
Перший віцепрем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль провів телефонну розмову з міністром енергетики Литви Жигімантасом Вайчюнасом. За її підсумками він повідомив, що найближчими днями литовський уряд ухвалить рішення про надання Україні додаткової енергетичної допомоги.