Мох став доказом: у США засудили працівників кладовища за перепоховання тіл

Джерело: Science Alert

У США суд визнав винними чотирьох працівників кладовища Burr Oak поблизу Чикаго у справі про незаконне перепоховання людських останків. Одним із ключових доказів у розслідуванні став зразок моху, який допоміг встановити час вчинення злочинів і спростувати алібі обвинувачених.

Скандал розгорівся у 2009 році, коли слідчі заявили, що працівники кладовища розкопували старі могили, переміщували рештки в інші частини території та повторно продавали місця для поховання. За даними обвинувачення, йдеться приблизно про 1500 кісток щонайменше 29 осіб, які незаконно вилучили з могил і перепоховали в занедбаній частині кладовища.

До розслідування залучили фахівців із ботаніки. “Одного дня у 2009 році я відповів на дзвінок – це було ФБР, вони запитали, чи можу я допомогти ідентифікувати деякі рослини”, – розповів головний ботанік Музею Філда в Чикаго Метт фон Конрат, який очолив дослідження.

ФБР передало йому зразок моху, знайдений приблизно на глибині 20 сантиметрів поруч із людськими рештками, які, за підозрами слідства, були перепоховані. Разом із колегами він встановив, що це Fissidens taxifolius (Спинокрил тисолистний). На ділянці, де знайшли кістки, цей вид не зростав, однак його колонію виявили в іншій частині кладовища – там, звідки, за версією слідства, рештки могли бути перенесені.

Це дало змогу пов’язати між собою дві ділянки, однак для доведення провини потрібна була ще й часовa прив’язка. Слідчі намагалися встановити, коли саме мох було порушено, щоб перевірити твердження обвинувачених про те, що розкопування відбувалися до їхнього працевлаштування.

За словами фон Конрата, особливості моху дали змогу це зробити. “Мох – досить незвичний організм. Навіть коли він висохлий і, здавалося б, мертвий, у ньому можуть залишатися активні клітини. З часом метаболічна активність зменшується, і це дає змогу оцінити, коли саме було зібрано зразок”, – пояснив він.

Дослідники проаналізували хлорофіл – пігмент, який забезпечує фотосинтез і поступово руйнується з часом. Вони порівняли, як мох різного віку поглинає світло, і на основі цього оцінили вік зразка, знайденого на місці злочину.

Результати показали, що моху було лише один-два роки. Це означало, що його порушили вже тоді, коли обвинувачені працювали на кладовищі, що суперечило їхнім поясненням. Зрештою у 2015 році суд визнав їх винними у нарузі над людськими останками.

У 2025 році фон Конрат разом із колегами проаналізували подібні кримінальні справи, щоб з’ясувати, наскільки часто мохи або схожі рослини використовують як доказ. Виявилося, що за останнє століття такі рослини фігурували лише приблизно в десятку випадків.

Дослідники зазначають, що цей приклад показує потенціал так званої судової ботаніки. “Ми сподіваємося, що це сприятиме більшій увазі до мохів та інших дрібних рослин під час судово-експертних досліджень, щоб важливі докази не залишалися поза увагою”, – підсумували вони.

Повний науковий опис цієї справи оприлюднили лише нещодавно. Він деталізує, як саме зразок моху допоміг встановити обставини злочину і став одним із доказів у суді.

• Більше ніж три десятиліття тому поліція Нового Південного Уельсу оголосила про створення спеціальної групи для затримання чоловіка, якого згодом охрестили “Нічним переслідувачем” або “ґвалтівником з Мур-Парку”. Він тероризував жінок по всьому Сіднею на початку 1990-х.

• інцидент,
• кладовище,
• могили,
• мох,
• останки,
• розслідування,
• США,
• цвинтар