Уряд Японії цього місяця затвердить нові правила продажу військової техніки за кордон

Джерело: Reuters.

Цього місяця уряд Японії на чолі з прем’єр-міністеркою Санае Такаїті офіційно ухвалить зміни до законодавства, що дозволять суттєво спростити експорт військової продукції. Рішення було підтримано правлячою партією цього тижня. Реформа спрямована на стимулювання японського оборонно-промислового комплексу (ОПК) та розширення військової допомоги союзникам.

Попит на японську зброю зріс через навантаження на американські виробничі потужності, спричинене війнами в Україні та Ірані. За даними дипломатичних джерел у Токіо, потенційними замовниками вже виступають Польща та Філіппіни. Зокрема, уряд Такаїті готує угоду про передачу Манілі вживаних фрегатів та систем протиповітряної оборони.

Польща також розглядає Японію як партнера для закриття дефіциту в арсеналі. Заступник голови польської дипмісії Маріуш Богушевський зазначив, що країни можуть співпрацювати у сферах радіоелектронної боротьби (РЕБ) та систем боротьби з БпЛА.

“Є певні “вузькі місця”, які ми можемо подолати, залучивши Японію”, – підкреслив він.

Японські промислові гіганти вже почали підготовку до виконання міжнародних контрактів. Приміром, Toshiba планує найняти 500 нових спеціалістів протягом трьох років і створює окремий департамент оборонного експорту. А Mitsubishi Electric розширює офіси в Сінгапурі та Лондоні, прогнозуючи ріст військових продажів до 3,8 млрд доларів до 2031 року.

Зміни правил зацікавили й українську сторону. Голова Торгово-промислової палати України в Токіо Катерина Яворська повідомила, що незабаром буде створена спільна група українських та японських компаній для розробки нових технологій у сфері безпілотників.

Попри занепокоєння з боку Китаю щодо мілітаризації Японії, Токіо планує вкладати в оборону близько 60 млрд доларів щорічно, створюючи в Азії ланцюги постачання, незалежні від Вашингтона.

Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.

Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.