Норвегія надасть 40 млн євро на підтримку української енергетики
Джерело: уряд Норвегії
Норвегія надасть 425 мільйонів норвезьких крон (приблизно 40 мільйонів євро) на підтримку енергетичної системи України.
Передбачається, що кошти підуть на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумуляторні накопичувачі та гнучкі місцеві енергетичні системи. Це фінансування посилить стійкість енергопостачання України, допоможе пришвидшити відновлення та забезпечити роботу критично важливих послуг.
“Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, яка буде менш вразливою до нападів. У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС“, – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Підтримка буде надаватися через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України. Ця домовленість розроблена для мобілізації додаткового фінансування від банків та інших фінансових установ. Якщо проєкти розвиватимуться, як очікувалося, частина фінансування може бути зрештою повторно використана для нових енергетичних проєктів в Україні.
- Уряд Норвегії оголосив про виділення Україні 2,8 млрд норвезьких крон (приблизно 302 млн доларів) через механізм закупівлі американської зброї для України (PURL).
Президент Володимир Зеленський після заяви Дональда Трампа про нібито домовленість України та Росії припинити удари по енергетичних об’єктах уточнив позицію Києва. Україна готова до взаємної відмови від таких атак, але лише якщо партнери зможуть забезпечити дотримання домовленості Росією.
Російський олігарх Умар Кремльов, якого пов’язують із Володимиром Путіним, оплатив сотні тисяч доларів витрат на весілля Дональда Трампа-молодшого на Багамах. За даними ProPublica, гроші пішли, зокрема, на оренду приватного острова та феєрверки.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна погодилася припинити удари по російських енергетичних об’єктах, а Москва нібито зобов’язалася діяти так само. Напередодні він публічно закликав Володимира Зеленського зупинити атаки на російську дизельну інфраструктуру.
Директор НАБУ Семен Кривонос не став відповідати, чи вже достатньо доказів для повідомлення про підозру колишньому генпрокурору Руслану Кравченку в межах операції “Карфаген”. Він наголосив, що бюро принципово не анонсує майбутні процесуальні рішення.
Директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко заявили про “безпрецедентну атаку” на антикорупційні органи. Вони пов’язують її з діяльністю НАБУ і САП та, зокрема, з операцією “Карфаген”.