Bloomberg: Витрати на війну в Україні стають непосильними для бюджету РФ
Джерело: Bloomberg.
Російські чиновники попередили Володимира Путіна, що подальше фінансування війни проти України може небезпечно розхитати державний бюджет. На тлі зростання дефіциту та уповільнення економіки в Москві виникла суперечка між тими, хто вимагає скорочувати витрати, і тими, хто наполягає на збереженні воєнного фінансування.
За даними Bloomberg, представники Мінфіну РФ і Центробанку запропонували Кремлю переглянути оборонні видатки. Їхня позиція полягає в тому, що без нової економії закрити бюджетну діру буде дедалі складніше.
Натомість у російському Міноборони та частині Кремля виступають проти скорочень. Там вважають, що зменшення військових витрат може вдарити не лише по армії, а й по підприємствах, які за час війни стали залежними від оборонних замовлень. Ба більше, російське оборонне відомство, за даними джерел, просить додаткове фінансування: цього року потреба може сягати ще 3 трлн рублів, або близько 36 млрд доларів.
Путін, як пише Bloomberg, знає про бюджетний тиск, однак доручив фінансовому блоку спершу шукати скорочення в інших статтях, перш ніж чіпати оборону. Остаточне рішення щодо масштабів будь-яких урізань залежатиме саме від нього.
Варто зазначити, що проблеми російського бюджету вже вийшли за межі прогнозів. За перші чотири місяці року дефіцит сягнув 5,9 трлн рублів, або 2,5% ВВП. Це приблизно на 50% більше, ніж влада планувала на весь рік.
Паралельно слабшає й економіка. У травні Мінекономіки РФ знизило прогноз зростання ВВП на 2026 рік із 1,3% до 0,4%. Офіційні дані також показали скорочення економіки в першому кварталі – вперше за три роки.
Додаткові доходи від нафти навряд чи швидко змінять ситуацію. Співрозмовники Bloomberg вважають, що для помітного покращення Росії потрібна ціна понад 100 доларів за барель щонайменше протягом року. Однак навіть такий сценарій не вирішить структурних проблем – інфляції, слабкого зростання та напруження в банківській системі.
Фінансовий тиск уже визнають і публічно. Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов заявив, що державним витратам потрібна “певна стриманість”, хоча серед пріоритетів він назвав оборону та соціальні зобов’язання.
“Резерви не безкінечні. Слабкість у фінансах не можна допускати в умовах таких масштабних трансформацій у світі”, – сказав Сілуанов.
Щоб закривати дефіцит, Москва вже підвищувала частину податків і, за даними Bloomberg, розглядає разовий збір із деяких сировинних компаній та банків. Водночас резерви Фонду національного добробуту, які Росія використовує для покриття нестачі коштів, приблизно на 60% нижчі, ніж до повномасштабного вторгнення.
У Держдумі ситуація також викликає занепокоєння. Депутат Валерій Гартунг, коментуючи бюджетну діру, згадав гіперінфляцію після розпаду СРСР.
“Що ми будемо з цим робити? Друкувати гроші чи що? Як у 92-му, коли ціни зростали на 30% щотижня? Ми розуміємо, що це не вихід”, – заявив він.
- Федеральний бюджет РФ за січень–лютий зафіксував дефіцит 69,9 млрд доларів. ЦЕ майже вдвічі перевищує попередню оцінку Міністерства фінансів у 43,3 млрд доларів. За перші два місяці касовий розрив уже перекрив весь річний плановий показник у 50,5 млрд доларів.
- Рішення російської влади збільшити податкове навантаження на малий бізнес, щоб поповнити бюджет на війну проти України, призвело до падіння зборів.
23 вересня російські дрони продовжили атакувати Київ. Внаслідок обстрілів зафіксували пошкодження АЗС “Укрнафти” у двох районах столиці. Це вже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні тижні.
22 вересня та в ніч на 23 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів російського агресора.
Уночі 23 вересня російські окупанти атакувала вантажне судно під прапором Антигуа і Барбуди в акваторії Чорного моря. Унаслідок удару загинув капітан судна.
Президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зустрілися у Нью-Йорку. Проте розмова була напруженою через питання додаткового фінансування та виконання Україною законодавчих зобов’язань.
Сьогодні вранці в офісі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України проходять слідчі дії. Вони стосуються директора Департаменту політики відновлення, якого призначили на посаду у квітні цього року. Йдеться про Віктора Стеблиненка.