ЄС готує нові правила для захиститу критичних технологій від іноземної «кнопки вимкнення»
Джерело: The Guardian.
Єврокомісія представила план технологічного суверенітету, який має зменшити залежність ЄС від США та Китаю у хмарних сервісах, штучному інтелекті та виробництві напівпровідників. У Брюсселі заявляють, що критично важливі цифрові послуги й чутливі дані мають контролюватися в Європі.
Одне з головних побоювань ЄС – можливість так званої “кнопки вимкнення”, коли іноземний уряд або компанія теоретично можуть відключити чи порушити роботу ключових технологічних сервісів на континенті.
За словами віцепрезидентки Єврокомісії з питань технологічного суверенітету Генни Вірккунен, Європа не збирається ізолюватися від світу або виробляти все самостійно. Водночас ЄС має визначити ті залежності, які можуть становити ризик для безпеки.
Вірккунен окремо згадала американський Cloud Act 2018 року, який дозволяє федеральній владі США отримувати доступ до даних, що зберігаються американськими компаніями за кордоном, якщо це обґрунтовують національною безпекою.
“Це не відповідає нашим правилам тут”, – сказала вона.
За її словами, ЄС повинен бути впевнений, що ніхто не матиме можливості відключити критично важливі сервіси. Вірккунен також заявила, що американським компаніям буде “дуже складно” пройти суворі європейські критерії для надання хмарних послуг у таких сферах, як оборона.
У Єврокомісії зазначають, що ЄС залежить від іноземних постачальників більш ніж у 80% цифрових продуктів і послуг, інфраструктури та інтелектуальної власності. Саме це в Брюсселі називають “надмірною технологічною залежністю”.
Нові пропозиції ще мають погодити країни-члени ЄС і Європарламент. Якщо їх ухвалять, держави Євросоюзу повинні будуть оцінювати ризики хмарних провайдерів у чутливих сферах – обороні, кримінальному правосудді та управлінні кордонами. Якщо постачальника визнають ризиковим, органи влади можуть зобов’язати перейти на інший сервіс.
Проєкт також може вимагати від американських хмарних компаній довести, що вони дотримуються правил ЄС щодо захисту даних і не будуть змушені передавати європейську інформацію владі США.
Технологічні компанії вже критикують ініціативу. Computer and Communications Industry Association, до якої входять Amazon і Google, заявила, що пропозиції Єврокомісії можуть стати “небезпечним рецептом поступового закриття ринку” і витіснити надійних постачальників із частини європейського ринку.
- Китай протягом понад десять років систематично зламував урядові системи Великої Британії, отримуючи доступ до документів низького та середнього рівня секретності.
- Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
- Хакери, пов’язані з російськими спецслужбами, націлюються на користувачів популярних месенджерів, зокрема Signal. Про це повідомили Федеральне бюро розслідувань (FBI) та Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA).
У федеральному суді Брукліна стартував процес проти Huawei, яку прокуратура США звинувачує у багаторічній схемі крадіжки технологій, порушенні санкцій та рекеті. Захист компанії наполягає, що йдеться про звичайну конкуренцію, а не злочинну змову.
Уганда відмовилася від участі в “Іграх нескорених”, заявивши, що не хоче бути сприйнята як сторона, яка виступає проти короля Чарльза III. Рішення оголосив головнокомандувач угандійської армії Мугоозі Каїнеругаба, який окремо розкритикував “нісенітницю Гаррі та Меган”.
США планують виділити Еквадору ще 45 мільйонів доларів на боротьбу з наркотрафіком і передати нові патрульні судна. Про це заявив держсекретар Марко Рубіо після зустрічі з президентом Даніелем Нобоа.
Apple представила iPhone Duo – перший складаний смартфон у лінійці iPhone. У розкладеному вигляді він отримав 7,6-дюймовий дисплей, а у складеному – компактний зовнішній екран на 5,4 дюйма.
Рада керівників МАГАТЕ вперше за 20 років передала справу Ірану до Ради Безпеки ООН через відсутність належної співпраці у розслідуванні слідів урану на незадекларованих об’єктах. За резолюцію проголосували 23 із 35 членів ради.