«Хезболла» не підтримала угоду про припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем
Джерело: Reuters.
Підтримуване Іраном угруповання “Хезболла” відкинуло нову угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Ізраїлем і ліванським урядом. Саме угруповання не брало участі в переговорах і продовжує виступати проти таких домовленостей.
Варто зазначити, що позиція “Хезболли” може зірвати один із ключових елементів дипломатичних зусиль Дональда Трампа. Іран раніше дав зрозуміти, що припинення боїв у Лівані є умовою для будь-якої мирної угоди з Вашингтоном. Тегеран також натякав, що може втрутитися напряму, якщо Ізраїль не припинить атаки.
Лідер “Хезболли” Наїм Касем відмовився підтримати домовленість, оголошену після переговорів у Вашингтоні. Негайної реакції від США, Ізраїлю чи уряду Лівану на цю заяву не було.
Ізраїль тим часом продовжив удари по півдню Лівану. Міністр оборони Ісраель Кац заявив, що ізраїльські сили не виходитимуть із країни й не зупинятимуть операції. Ізраїль вторгся до Лівану в березні паралельно з війною проти Ірану. Іранські військові, зі свого боку, заявляють, що Ізраїль має щонайменше повернутися на позиції, які займав до початку війни.
На тлі цих заяв ситуація в регіоні залишається нестабільною. Цього тижня під вогнем були Ліван, Газа, північ Ізраїлю та Кувейт, хоча США раніше оголошували про домовленості щодо перемир’я. Трамп у середу описав ці угоди не як повну тишу, а як домовленість про “стрілянину в більш помірний спосіб”.
Паралельно загострилася ситуація і в Перській затоці. Іранські сили вдарили по аеропорту Кувейту: загинула одна людина, понад 60 були поранені. США завдали ударів біля Ормузької протоки, яка зазвичай забезпечує близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу, але значною мірою закрита від початку війни.
Водночас реального дипломатичного прориву поки не видно, хоча Трамп із березня неодноразово заявляє, що домовленість близька.
Тегеран у переговорах прагне доступу до мільярдів доларів нафтових доходів, послаблення санкцій на експорт нафти, зняття американської блокади з портів і впливу на Ормузьку протоку. Трамп натомість заявляє, що його головна мета – не допустити появи ядерної зброї в Ірану. Сам Іран заявляє, що його атомна програма є “мирною”.
- Ізраїль та Ліван за посередництва США домовилися про запровадження режиму припинення вогню. Відповідну угоду, оприлюднену на сайті Державного департаменту США, було досягнуто за підсумками тристоронніх переговорів, що відбулися 2–3 червня.
- Президент Лівану Джозеф Аун заявив, що перемир’я з Ізраїлем може набути чинності протягом 24 годин після погодження всіма сторонами. Водночас Бейрут очікує відповіді від “Хезболли”, яка поки не коментувала домовленість.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.