Україна виконала лише 15% плану реформ для відновлення довіри ЄС: коаліція «Членство Check»
Джерело: “Європейська Правда“.
Україна суттєво відстає від графіка виконання реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, які сама погодила з Європейським Союзом. За оцінкою експертної коаліції “Членство Check”, так званий “план Качки-Кос” станом на кінець червня виконаний лише на 15 балів зі 100.
Йдеться про десять зобов’язань, які український уряд узяв перед ЄС у грудні 2025 року. Документ підписав віцепрем’єр Тарас Качка, а неформальну назву план отримав за прізвищами Качки та єврокомісарки Марти Кос.
Для Брюсселя цей список має не лише технічне, а й політичне значення. Він став своєрідним тестом на довіру після подій 22 липня 2025 року, коли Україна, за оцінкою європейських партнерів, підірвала власні антикорупційні реформи.
“Є потреба відновити довіру країн-членів ЄС до України після 22 липня 2025 року… Україна зобов’язалася виконати все це протягом року”, – пояснювала єврокомісарка Марта Кос.
Попри це, за пів року влада здебільшого просунулася лише на рівні підготовчих дій. Перший звіт коаліції, оприлюднений у квітні, оцінював виконання плану у 9%. За другий квартал прогрес зріс лише до 15%.
Експерти наголошують, що проблема не в тому, чи досягне Україна формальних 100 балів. ЄС часто погоджується на неідеальні рішення, якщо бачить реальне прагнення виконати зобов’язання. Однак наразі, за оцінкою коаліції, “гідного результату немає за жодним із 10 пунктів”.
Найгірша ситуація – із судовою реформою та прокуратурою. Україна майже не просунулася у зміні правил відбору й звільнення генерального прокурора, відновленні конкурсного призначення прокурорів та реформі Державного бюро розслідувань.
Перший і найбільш вагомий пункт плану стосується змін до Кримінального процесуального кодексу, які мають закрити лазівки для топкорупціонерів, зокрема наслідки так званих “правок Лозового”. Його виконання експерти оцінили лише у 2,5 бала з 20. Урядовий законопроєкт досі доопрацьовують спільно з НАБУ та НАЗК, а депутатські ініціативи поки не рухаються в парламенті.
Ще один блок стосується незалежних судових експертиз для НАБУ. Тут, за оцінкою коаліції, є лише початкова робота Мін’юсту, але антикорупційні органи сумніваються, що запропонована модель справді гарантуватиме незалежність нового органу.
Найбільш проблемним експерти називають напрямок суддівських декларацій доброчесності. Парламент 9 червня ухвалив законопроєкт, який, на думку коаліції, не виконує вимог плану і навіть полегшує недоброчесним суддям уникнення відповідальності. Закон також не передбачає перевірки декларацій суддів Верховного суду із залученням міжнародних експертів, хоча це прямо передбачалося домовленостями з ЄС.
Єдиним повністю позитивно оціненим елементом став закон про цифровізацію виконання судових рішень, ухвалений 7 квітня. Він отримав схвальну оцінку Єврокомісії та експертів, але це лише один із кількох елементів ширшого пункту.
Окремий дедлайн уже фактично зірвано щодо антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми. Обидва документи мали ухвалити до кінця другого кварталу 2026 року. Натомість у парламенті лежать три законопроєкти, жоден із яких поки не просувається.
Уряду також закидають затримку з реформою ДБР. Кабмін говорить про намір підготувати законопроєкт до кінця року, однак експерти попереджають: це може бути запізно, адже чинна процедура відбору нового директора бюро може закріпити політично залежне керівництво.
Водночас в уряді, за словами співрозмовників коаліції, зберігають оптимізм. Там пояснюють затримки погодженням проєктів із Єврокомісією та запевняють, що робота триває.
Додатковою підставою для стриманого оптимізму експерти називають активність окремих народних депутатів. Зокрема, група парламентарів на чолі з головою антикорупційного комітету Анастасією Радіною почала реєструвати законопроєкти, спрямовані на виконання окремих пунктів плану, не чекаючи урядових ініціатив.
Однак головний ризик залишається політичним. Якщо Україна не прискорить виконання власних зобов’язань, це може підірвати довіру ЄС і ускладнити подальший рух до членства. Експерти також попереджають, що невиконання “тесту на довіру” може посилити загрозу розділення євроінтеграційного руху України та Молдови, про що вже лунають натяки в Брюсселі.
Таким чином найближчі пів року стануть критичними для виконання “плану Качки-Кос”. Україна ще може різко прискоритися, але нинішній темп показує: без політичної волі уряду й парламенту ключові реформи ризикують залишитися на папері.
- 15 квітня Європейська комісія підтримала запропонований українським урядом план реформ Ukraine Plan, що визначає умови отримання Україною 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги протягом 2024-2027 років.
- Відкриття першого переговорного кластера “Основи” започатковує новий етап інтеграції України до Європейського Союзу, заявив Петро Порошенко. Водночас він наголосив, що подальша швидкість переговорів залежатиме від реальних реформ усередині країни.
- Україна офіційно розпочала переговорний процес із Європейським Союзом, відкривши перший та найважливіший тематичний блок законодавства – кластер “Основи”. Відповідне рішення ухвалили всі держави-члени ЄС.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.
Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру.
Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.
Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що постачання систем протиповітряної оборони має стати ключовим завданням української дипломатії на найближчі тижні. За його словами, партнери повинні передати Україні саме ті засоби ППО, які були обіцяні.