Україна назвала «тіньовий флот» Росії законною військовою ціллю у зверненні до ООН
Джерело: Financial Times
Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO — спеціалізована установа ООН) із закликом визнати танкери російського “тіньового флоту” законними військовими цілями.
Про це мовиться у листі віцепрем’єр-міністра України Олексія Кулеби до Міжнародної морської організації від 26 червня, з яким ознайомилася газета.
У листі наголошується, що перевезення підсанкційних нафтопродуктів безпосередньо фінансує російську агресію, тому такі судна не можуть вважатися звичайним цивільним транспортом. Також у документі зазначається, що виникають “легітимні питання”, чи можуть такі судна вважатися виключно цивільними, з огляду на їхню роль у забезпеченні доходів російського бюджету та фінансуванні війни.
Ініціатива покликана юридично обґрунтувати посилення українських ударів по російській морській логістиці на тлі протистояння у Чорному та Середземному морях. За оцінками, за минулий рік Україна вразила близько десятка суден “тіньового флоту”. Тоді як Росія з початку повномасштабного вторгнення атакувала понад 200 комерційних судів — серед недавніх інцидентів згадуються удари по турецькому суховантажу MV Victress та німецькому судну Helga.
Своєю чергою, європейські країни посилюють тиск на “тіньові” танкери, котрі часто працюють без належної страховки або під фальшивими прапорами. Кількість таких танкерів у світі оцінюється більш ніж у 1500 одиниць.
Раніше Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
Читайте також: У «тіньовий флот» Росії входить 230 танкерів із США та ЄС
Зауважимо, російський “тіньовий флот” становить загрозу морській, екологічній безпеці та підводній інфраструктурі в Балтійському морі, мовиться у спільній заяві лідерів країн-членів НАТО в регіоні, опублікованій на сайті президента Фінляндії.
У заяві зазначено, що діяльність цього флоту збільшує ризики, пов’язані зі скинутими в море хімічними речовинами, і сприяє фінансуванню війни Росії проти України. Лідери також наголосили, що ця практика підриває цілісність критичної підводної інфраструктури.
Країни НАТО мають намір вживати заходів для усунення загроз. У документі зазначається, що держави залишають за собою право діяти відповідно до міжнародного права щодо суден, які підозрюються в обході санкцій або створюють небезпеку для інфраструктури, навколишнього середовища та безпеки.
Для протидії таким суднам планується посилення нагляду, включаючи перевірку страхових даних, впровадження інструментів відстеження та розширення санкцій. Лідери закликали до тіснішої співпраці між ЄС та НАТО для розв’язання цієї проблеми.
У заяві наголошується на важливості спільних дій для захисту підводної інфраструктури, яка має критичне значення для регіону. Також йдеться про координацію та активізацію співпраці для забезпечення безпеки всього Альянсу.
- Франція відправила до Балтійського моря своє розвідувальне судно Dupuy de Lôme для стеження за активністю “тіньового флоту”.
- Російський “тіньовий флот” становить загрозу морській, екологічній безпеці та підводній інфраструктурі в Балтійському морі.
- Китай закриває ключові нафтові порти на сході країни для танкерів, що перебувають у санкційних списках США.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Російський глава Володимир Путін не демонструє готовності завершувати повномасштабну війну проти України й, за оцінками джерел, може перейти до її подальшої ескалації.
Уранці 31 серпня російські війська завдали авіаудару по Слов’янську Донецької області. Внаслідок атаки поранень зазнали четверо осіб.
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.
30 серпня минає рік від дня вбивства колишнього голови Верховної Ради, народного депутата та екссекретаря РНБО Андрія Парубія. Політика застрелили у Львові посеред вулиці, неподалік від його будинку. Нині справу про вбивство розглядає Франківський районний суд Львова.