Глава МЗС Британії відвідає Китай та обговорить війну в Україні

Джерело: Reuters

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі 30 серпня здійснить поїздку до Китаю, щоб нормалізувати відносини між країнами.

Клеверлі зустрінеться з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї та віцепрезидентом Хань Чженом, що стане найвищим візитом британського міністра до Китаю за останні п’ять років.

Клеверлі сказав журналістам, що він обговорюватиме різні питання, починаючи від зміни клімату і закінчуючи війною в Україні, і сферами, де Британія має “великі розбіжності” з китайським урядом.

“Ми будемо обговорювати, як ми можемо працювати разом і де відносини можуть бути продуктивнішими. Я обговорюватиму такі питання, як становище Китаю в регіоні, російське вторгнення в Україну та те, що можна зробити, [щоб] довести це до відповідного висновку”, – сказав Клеверлі.

Заступник генерального директора Департаменту інформації МЗС Китаю Ван Веньбін заявив, що розвиток відносин є “в спільних інтересах” народів обох країн.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.