Війна Росії проти України посилює тиск на «Роснефть»
Джерело: Bloomberg
Атаки українських безпілотників та західні санкції ускладнюють роботу російського нафтового гіганта “Роснефть”. Компанії стає дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги видобутку та водночас розробляти нові родовища.
Минулого місяця керівник “Роснефти” Ігор Сєчин стояв біля танкера на арктичному узбережжі Росії, оголошуючи про початок завантаження нафти з нового термінала проєкту “Восток Ойл”. Після кількох років будівництва нафтові родовища з’єднали трубопроводами зі сховищами та новим портом. У проєкт вклали майже $50 млрд.
Проєкт мав продемонструвати, що Росія здатна нарощувати видобуток попри повномасштабну війну та санкції. Сєчин заявляв, що до 2030 року проєкт збільшить видобуток нафти на 10% і забезпечуватиме світові ринки мільйонами барелів протягом століття.
Однак за гучним запуском стоїть складніша реальність: “Восток Ойл” відстає від графіка на роки й досі далекий від того, аби стати новою великою нафтовидобувною провінцією Росії.
Більша частина нафти, що надходить через нову дорогу арктичну інфраструктуру, походить із родовищ, які розробляють уже багато років. За даними джерела, безпосередньо перед відкриттям термінала у вересні на нові родовища кластера Паяха, які мають стати важливою частиною “Восток Ойл”, припадало менш як 5% потоків нафти. Аналіз супутникових знімків Bloomberg та розмови з аналітиками свідчать, що для виходу цих родовищ на заплановані масштаби знадобляться ще роки робіт та інвестицій.
У “Роснефти” заявили, що розробляють родовища відповідно до плану, щоб максимально ефективно використовувати як наявні активи, так і нові проєкти. У компанії додали, що нарощування видобутку на “Восток Ойл” залежить від потреб ринку та загальних економічних умов.
Удари по НПЗ і проблеми із санкціями
За словами старшого аналітика нафтового ринку Rystad Energy Віктора Курилова, розвиток “Восток Ойл” — лише одна з проблем, перед якими постають “Роснефть” і російська нафтова галузь загалом.
Україна значно розширила кампанію ударів безпілотниками по російській нафтовій інфраструктурі. Атаки наближаються до об’єктів “Восток Ойл” і неодноразово пошкоджували нафтопереробні заводи “Роснефти” та інших компаній.
За підрахунками Bloomberg на основі публічних заяв обох сторін, від початку року українські дрони здійснили щонайменше 114 ударів по російських НПЗ — будвічі більше, ніж за аналогічний період торік.
Атаки призвели до падіння завантаження російських нафтопереробних заводів до найнижчих за кілька років рівнів, спричинили дефіцит пального та змусили Москву обмежити експорт бензину, дизельного й авіаційного пального.
“Роснефть” зазнала значної частини цих втрат. Компанія керує 12 НПЗ, на які припадає близько третини загальних потужностей нафтопереробки Росії. З 15 підтверджених ударів по російських нафтопереробних підприємствах у вересні п’ять припали на великі об’єкти “Роснефти”, які постачають пальне до найбільшого регіону споживання РФ.
У березні, коментуючи фінансові результати за 2025 рік, Сєчин назвав ситуацію в галузі “ідеальним штормом”, спричиненим низькими цінами на нафту, західними санкціями та різким зростанням вартості запозичень. Відтоді повторні атаки змусили деякі найбільші НПЗ компанії працювати з обмеженою потужністю або повністю зупинитися.
Найбільших пошкоджень зазнав Рязанський НПЗ, котрий неодноразово атакували під час спроб відновити його роботу. Інший завод, у Сизрані, протягом шести місяців був або повністю зупинений, або працював менш ніж на третину потужності. Туапсинський НПЗ на узбережжі Чорного моря не працює із квітня.
“Роснефти” вдавалося відновлювати роботу деяких заводів за кілька тижнів після атак, однак нові удари часто припадали на період завершення ремонту або його проведення. Необхідність постійно ремонтувати пошкоджене обладнання ускладнює роботу та збільшує витрати. Представники компанії приватно попереджали, що такі витрати в довгостроковій перспективі неможливо буде підтримувати. Через це на деяких підприємствах ремонт навмисно сповільнювали: роботи, які мали тривати кілька днів, розтягувалися на тижні.
Спроби захистити заводи за допомогою морських контейнерів, сіток і сталевих тросів виявилися неефективними проти масованих атак дронів. Особливо складно ремонтувати пошкодження складних технологічних установок — зокрема каталітичного крекінгу, риформінгу та гідрокрекінгу, — обладнання для яких раніше постачали із Заходу.
Санкції додатково обмежують доступ до запасних частин. Через це “Роснефть” змушена покладатися на російські аналоги та імпорт із Китаю. Таке обладнання може надходити місяцями й не завжди сумісне з наявними установками.
Міжнародне енергетичне агентство заявило, що удари по російських НПЗ мають “сукупний негативний ефект” для РФ. У вересні агентство знизило прогноз переробки нафти в Росії на наступні 18 місяців — приблизно до 4 млн барелів на добу. Це орієнтовно на 30% менше за рівень до повномасштабної війни.
Фінансові труднощі
Фінансовий тиск на “Роснефть” посилюється. Чистий прибуток компанії за перше півріччя скоротився майже на п’яту частину — до 200 млрд рублів ($2,4 млрд). Співвідношення чистого боргу до EBITDA на кінець червня зросло до 1,8 раза — найвищого рівня більш ніж за п’ять років, свідчать квартальні звіти з 2020 року.
Водночас згодом ситуація частково трохи змінилася. Через перебої з постачанням на Близькому Сході ціна російської Urals перевищила $90 за барель — удвічі вище за рівень на початку року. Також Москва надає своїм виробникам пального субсидії на мільярди рублів.
За минулі два роки Центробанк Росії знизив ключову ставку з рекордних 21% до 14%. Водночас у “Роснефти” заявляли, що темпи зниження ставки “явно недостатні”.
За фінансовим становищем компанії та масштабами пошкоджень її інфраструктури стежить Катарський інвестиційний фонд (QIA), якому належить 18,46% “Роснефти”. За словами трьох катарських посадовців, знайомих із ситуацією, дивідендні виплати фонду під час війни проти України різко скоротилися. Один зі співрозмовників зазначив, що QIA сподівається на швидке завершення війни, щоб захистити свої інвестиції в довгостроковій перспективі.
Проблеми “Роснефти” збіглися з ознаками фінансових труднощів у Московського кредитного банку, який учасники ринку та посадовці пов’язують із Сєчиним і нафтовою компанією. Минулого місяця Bloomberg повідомив, що банк має проблемні кредити на $8 млрд. За словами джерел, це свідчить про одночасне посилення тиску на енергетичний і банківський сектори Росії.
Ще одним фінансовим викликом залишаються величезні витрати, необхідні для розвитку “Восток Ойл”. Проєкт досі переважно залежить від Ванкорського кластера — групи давно освоюваних родовищ, де видобуток почався у 2009 році. Новий арктичний термінал відкриває додатковий шлях для експорту цієї нафти, але сам по собі не збільшує загальний видобуток у Росії.
За оцінкою Rystad Energy, у 2027 році “Восток Ойл” видобуватиме близько 310 тис. барелів на добу, водночас приблизно 90% обсягів надходитимуть із Ванкорського кластера. До 2030 року видобуток може зрости до 440 тис. барелів на добу — значно менше за обіцяний Сєчиним рівень приблизно в 1 млн барелів. Внесок нових родовищ Паяхи, за прогнозом консалтингової компанії, становитиме лише близько 80 тис. барелів на добу.
Доставка нафти на світові ринки також залишається проблемою. “Роснефти” потрібні спеціалізовані танкери для проходження в арктичних водах, але західні санкції ускладнили їхнє будівництво. За оцінкою Сергія Вакуленка, експерта нафтової галузі та науковця Фонду Карнегі за міжнародний мир, до 2030 року для перевезення запланованих обсягів “Восток Ойл” знадобиться щонайменше 30 таких суден.
Сьогодні їх просто не існує, — пояснив він.
Перемир’я не зменшило тиск
На п’ятому році повномасштабної війни Росії проти України Путін отримав можливість частково послабити тиск з боку Вашингтона. Під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня російський лідер заявив, що Москва частково послабить заборону на експорт дизельного пального, дозволивши постачати на світовий ринок тисячі барелів на добу.
Невідомо, що Росія отримає натомість. Однак у наступні дні Україна постала перед тимчасовими обмеженнями доступу своїх військових до супутникових технологій SpaceX та американської розвідінформації.
Для Трампа першочерговою проблемою були ціни на дизельне пальне у США, які перед виборами до Конгресу наблизилися до рекордних рівнів. На них вплинули війна в Ірані та перебої у світових постачаннях пального. Домовленість мала допомогти знизити ціни, хоча американські посадовці визнавали, що її вплив на міжнародний ринок дизеля, найімовірніше, буде обмеженим. Вашингтон також закликав Київ припинити удари по російських НПЗ, які обмежували експорт пального з Росії.
Однак межі домовленостей швидко стали очевидними. Ні Росія, ні Україна не підтвердили енергетичне перемир’я, про яке оголосив Трамп. Минулого тижня Київ відновив удари по російських НПЗ, звинувативши Москву в продовженні атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Навіть якщо дипломатичні зусилля зрештою приведуть до тривалішої паузи, Україна вже змінює ситуацію на полі бою. У 2022 році українські атаки сягали цілей приблизно за 650 км від кордону. У липні цього року дрони вдарили по Омському НПЗ у Західному Сибіру — приблизно за 2500 км від України.
Арктичний термінал “Восток Ойл” розташований ще на 800 км далі й поки залишається поза підтвердженою досяжністю українських ударів. Однак віддаленість, яка тривалий час захищала найвіддаленіші російські енергетичні об’єкти, вже не гарантує безпеки. Якщо дальність українських атак і надалі зростатиме нинішніми темпами, “Восток Ойл” опиниться в зоні досяжності протягом кількох місяців.
- Чистий прибуток російської нафтовидобувної компанії “Роснефть” за 9 місяців 2025 року впав на 70%.
- Акції “Роснефти” та “Лукойла” на Московській біржі обвалилися після того, як дві найбільші нафтові компанії РФ опинилися під санкціями США.
Президент України Володимир Зеленський не зміг стримати сліз під час інтерв’ю британському ведучому Стівену Бартлетту. Він розповів про емоційне виснаження через війну, проблеми зі сном і переживання за майбутнє країни.
Після того, як нещодавня суперечка з Дональдом Трампом викликала у багатьох побоювання, що президент США знову схилився на бік Росії, Володимир Зеленський заявив, що його розбіжності з американським лідером не мають особистого характеру. Водночас він попередив, що зближення з Путіним лише посилить господаря Кремля.
Атаки українських безпілотників та західні санкції ускладнюють роботу російського нафтового гіганта “Роснефть”. Компанії стає дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги видобутку та водночас розробляти нові родовища.
НАТО дозволить Києву закуповувати зброю, боєприпаси та обладнання через своє Агентство підтримки та закупівель (NSPA), що потенційно дозволить Україні отримувати постачання швидше та дешевше.
У Міністерстві оборони Польщі спростували інформацію про зупинення військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком УПА.