Казахстан звернувся до Росії щодо відновлення транзиту нафти до Німеччини

Міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов особисто передав російській стороні офіційний запит щодо відновлення транспортування казахстанської нафти трубопроводом «Дружба» до німецького нафтопереробного заводу у Шведті.

Про це пише російське медіа Bell.

Йдеться про північну гілку нафтопроводу, яка не проходить територією України. За словами Аккенженова, Казахстан технічно готовий відновити постачання і наразі очікує на відповідь Москви.

Росія припинила транзит казахстанської нафти до Німеччини з 1 травня. Тоді віцепрем’єр РФ Олександр Новак пояснив це «технічними можливостями на сьогодні», а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив про «технічні моменти».

Сам міністр енергетики Казахстану раніше припускав, що причиною зупинки могли стати українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. Водночас він посилався на неофіційні дані.

Для Казахстану цей маршрут не був ключовим: щороку ним транспортували близько 2 мільйонів тонн нафти, що становило менш ніж 3% загального експорту країни. Близько 80% казахстанської нафти постачають через Каспійський трубопровідний консорціум до російських портів на Чорному морі.

До припинення транзиту у 2026 році Казахстан встиг експортувати до Німеччини через «Дружбу» 1,02 мільйона тонн сировини. Для порівняння, за весь 2025 рік обсяг постачань становив 2,1 мільйона тонн, а на 2026-й планували транспортувати близько 3 мільйонів тонн.

Нафту, яку не вдалося відправити до Німеччини, перенаправили через Каспійський трубопровідний консорціум та до порту Усть-Луга.

Для німецької сторони зупинка транзиту мала значно відчутніші наслідки. Казахстанська сировина забезпечувала від 20% до 30% потреб нафтопереробного заводу у Шведті. Підприємство, своєю чергою, покриває близько 90% потреб Берліна та землі Бранденбург у бензині, авіаційному пальному й дизелі.

Навесні Міністерство економіки Німеччини запевняло, що загрози для постачання пального в країні немає. Однак через дефіцит сировини завод мав працювати з меншим завантаженням. Серед альтернативних маршрутів розглядали доставку нафти через польський Гданськ або німецький Росток із подальшим транспортуванням до Шведта.

Основним акціонером заводу є німецькі дочірні структури російської компанії «Роснефть». Із 2022 року вони перебувають під контролем німецького уряду.

Наприкінці лютого Міністерство економіки Німеччини вирішило закріпити державне управління цими активами на тривалий термін, скасувавши необхідність продовжувати відповідний режим кожні пів року. У відповідь наприкінці березня «Роснефть» оскаржила це рішення в суді. Уже з 1 травня Росія зупинила транзит казахстанської нафти до Німеччини через «Дружбу».

Читайте також: Bloomberg: Нафтові доходи Кремля скорочуються через дисконти

З 31 січня Велика Британія знизила граничну ціну на російську нафту з $47,6 до $44,1 за барель, мовиться у документі Управління з імплементації фінансових санкцій (OFSI). Раніше аналогічне рішення ухвалив Євросоюз.

Країни G7, Євросоюз та Австралія впровадили граничну ціну на російську нафту у грудні 2022 року. Спершу вона становила $60 за барель, тоді як у 2025 році її знизили до $47,6 за барель.

Тим часом, глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.

Раніше Букви повідомляли, що доходи федерального бюджету РФ від нафти і газу у листопаді минулого року просіли на 33,8%.

Загалом за результатами одинадцяти місяців 2025 року доходи від продажу енергоносіїв скоротилися на 22,4%, або 2,3 трильйона рублів, до аналогічного періоду минулого року – до 8,0 трильйонів рублів.

Спершу Мінфін РФ розраховував зібрати в нинішньому році 10,94 трильйона рублів нафтогазових доходів, проте низькі ціни на нафту і зміцнення рубля змусили російську владу скоротити прогнозований обсяг доходів від продажу енергоносіїв майже на чверть від плану – до 8,65 трильйона рублів проти 11,13 трильйонів.

Тоді як у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.

• Ціни на нафту в середу, 7 січня, знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Венесуела “передасть” Сполученим Штатам від 30 до 50 мільйонів барелів санкційної нафти.
• За даними російських медіа, постачання російської нафти до Китаю трубопроводом, який проходить через територію Казахстану, опинилися під питанням через санкції США проти “Роснафти”.
• Учасники ОПЕК+ вирішили не реагувати на обвал цін і залишили обсяги видобутку нафти на попередньому рівні. Група вирішила дистанціюватися від політичних конфліктів у Венесуелі та на Близькому Сході.

• Казахстан,
• Німеччини,
• російська нафта