Єврокомісія вкотре нагадала українській владі про неприпустимість політично мотивованих санкцій
Європейська комісія у щорічному звіті щодо розширення Європейського Союзу вкотре звернула увагу української влади на необхідність дотримання верховенства права та неприпустимість використання внутрішньодержавних механізмів для політичного тиску.
Окрему увагу Єврокомісія звертає на те, що застосування національного санкційного режиму України має залишатися виключно в межах, встановлених Європейською конвенцією з прав людини.
Включення питання внутрішніх санкцій до моніторингу дотримання основоположних прав є важливим сигналом на тлі запровадження владою обмежень проти власних громадян, зокрема лідера парламентської опозиції, п’ятого Президента України Петра Порошенка.
Санкції, запроваджені указом Володимира Зеленського у лютому 2025 року, зазнали гострої критики як в Україні, так і за її межами. Наразі Петро Порошенко оскаржує цей указ у Верховному Суді та Європейському суді з прав людини. У рішенні від 16 жовтня 2025 року ЄСПЛ вже наголосив на відсутності належного судового контролю та обґрунтування причин накладення санкцій в Україні.
Звіт Єврокомісії також згадує, що співпраця з ЄСПЛ та виконання його рішень все ще потребують покращення. Протягом звітного періоду ЄСПЛ виявив порушення Конвенції, які стосувалися переважно захисту права власності, права на справедливий суд, права на свободу та особисту недоторканність, а також заборони катувань.
Станом на 31 серпня 2026 року під посиленим наглядом Комітету міністрів перебувала 755 справ, які здебільшого стосуються незаконних арештів, тривалості тримання під вартою, неналежного поводження, відсутності належного медичного обслуговування та надмірної тривалості судочинства. Україні необхідно усунути ці системні й структурні проблеми та забезпечити своєчасне виконання рішень ЄСПЛ.
8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо звіту Єврокомісії про Україну за 2025 рік (460 голосів “за”), де підкреслив, що обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану не мають перетворюватися на постійні. Під час підготовки документа євродепутати також розкритикували практику політично мотивованих судових переслідувань та персональних санкцій проти представників опозиції і громадянського суспільства. Раніше, у вересні 2025 року, Європарламент уже закликав українську владу утримуватися від подібних заходів.
Таким чином, звіт Єврокомісії має стати для української влади приводом переглянути практику застосування санкцій, забезпечити прозорі правові процедури та припинити використання державних інструментів для політичного тиску.
- Раніше адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков заявляв про фальсифікацію доказів у справі щодо санкцій проти п’ятого президента. За його словами, більшість суддів не оцінила виявлені невідповідності та оминула питання про те, як санкції можуть впливати на участь опозиційного політика у виборах.
- Також Петро Порошенко розкритикував рішення Верховного Суду у справі щодо запроваджених проти нього санкцій, заявивши, що суд ухвалив “ганебне рішення” та звинувативши СБУ у тиску на суддів.
У словацькому місті Тренчин в одному з готелів сталася бійка між двома українськими військовими, які, ймовірно, проходили навчання у країні. Під час конфлікту 53-річний чоловік дістав ножові поранення та згодом помер у кареті швидкої допомоги.
Перший заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Ценов, котрий на плівках НАБУ згадується як “Прайс”, задекларував будинку у Крюківщині під Києвом та кілька квартир.
За тиждень українські військові знищили понад 7 тисяч російських ударних безпілотників тактичного рівня “Молнія” і “Ланцет”.
5 листопада правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом учасникам злочинної організації, викритої напередодні в межах операції “Карфаген”.
Скандальний львівський псевдоактивіст Остап Стахів, якого мобілізували 31 жовтня та визнали придатним до військової служби, самовільно залишив навчальний центр Військово-морських сил ЗСУ.