Іран відновив ракетний арсенал до 1500-2500 ракет, попри удари США, – WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
Американська розвідка оцінює ракетний арсенал Ірану в 1500-2500 ракет, попри удари США та Ізраїлю по іранських військових об’єктах. Тегеран також підвищив ефективність атак на цілі на Близькому Сході, зокрема завдяки розвідувальним даним Росії.
Співрозмовники WSJ зауважили, що американська розвідка оцінює достовірність власних підрахунків як низьку: визначити точну кількість ракет, які перебувають на складах або готові до запуску, складно. Ізраїльські військові, своєю чергою, вважають, що Іран має понад 1500 балістичних ракет. За словами американських посадовців, попри пошкодження підприємств із виробництва ракет, Іран продовжує поповнювати арсенал завдяки раніше накопиченим деталям, хоча й повільніше, ніж до війни.
Ірану також вдалося відновити доступ до частини підземних ракетних сховищ, входи до яких були завалені внаслідок американських та ізраїльських ударів, свідчать супутникові знімки. За словами одного з ізраїльських посадовців, самі ракети, які перебували під землею, найімовірніше, вціліли. Як додає колишня заступниця помічника міністра оборони США з питань Близького Сходу Сімона Лідін, навіть нижня межа оцінки американської розвідки свідчить про те, що Іран відновив понад половину свого довоєнного ракетного арсеналу.
Крім того, як пише WSJ, Ірану вдалося підвищити ефективність атак завдяки якіснішим розвідувальним даним та інформації для наведення на цілі, зокрема отриманій від Росії, а також через зміну тактики — наприклад, одночасне застосування ракет і безпілотників. Унаслідок іранських ударів по американських військових об’єктах, радарах і системах раннього попередження значну частину американської військової техніки перекинули до Ізраїлю, який вважається безпечнішим місцем, розповіли посадовці обох країн.
Водночас нові оцінки американської розвідки суперечать заявам президента Дональда Трампа та представників його адміністрації про розгром військового потенціалу Ірану. За словами джерел, відновлення іранського ракетного арсеналу стало одним із чинників, які адміністрація Трампа враховує під час обговорення можливого поновлення ударів спільно з Ізраїлем. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу виступає за продовження військової операції, тоді як союзники Вашингтона у Перській затоці побоюються нових ударів у відповідь з боку Ірану.
Раніше Іран запропонував відкрити Ормузьку протоку протягом двох днів, якщо Вашингтон виконає його умови, що може стати проривом у переговорах стосовно завершення війни. Водночас обидві сторони попереджають, що поновлення бойових дій може поширитись на весь регіон.
- Іран заявив, що має інформацію про підготовку нової масштабної атаки США та їхніх союзників, і попередив про тривалу військову відповідь у разі її проведення. Водночас Тегеран не розкрив, на яких саме даних ґрунтуються ці твердження.
- Президент США Дональд Трамп стягує на Близький Схід армаду, яка здатна вдарити по Ірану протягом кількох днів.
- Ізраїльська розвідка “Моссад” передала ЦРУ дані про підготовку Іраном нових атак. Це стало однією з головних причин зміни позиції американського президента щодо переговорів із Тегераном.
Американська розвідка оцінює ракетний арсенал Ірану в 1500-2500 ракет, попри удари США та Ізраїлю по іранських військових об’єктах. Тегеран також підвищив ефективність атак на цілі на Близькому Сході, зокрема завдяки розвідувальним даним Росії.
У Київській області запровадили карантинні обмеження через випадки сказу серед тварин. Вони поширюються на населені пункти Бучанського, Фастівського та Обухівського районів.
Австралія та Філіппіни підписали нову угоду про оборонну співпрацю, котра передбачає поглиблення військової взаємодії між двома країнами. Документ охоплює розвиток оборонної інфраструктури, обмін інформацією та посилення морської безпеки. Угоду уклали на тлі зростання військової активності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
У столиці Чехії Празі відбулася масова акція протесту проти планів уряду змінити систему фінансування суспільних мовників. За оцінками організаторів, на Летенському полі зібралися близько 350 тисяч людей.
НАТО скорочує кількість зустрічей на найвищому рівні. Зокрема, наступного року Альянс не проводитиме саміт лідерів в Албанії, хоча раніше його планували організувати саме там.