Литва вимагає більше грошей для України з бюджету ЄС

Джерело: Reuters

Міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте 16 вересня заявила, що Європейський Союз повинен виділити більше грошей на підтримку України у своєму переглянутому довгостроковому бюджеті та поповнити кошти на військову мобільність ЄС.

У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала 50 мільярдів євро грантів і позик для України.

Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді пільгових позик, але, якщо запропоновані 50 мільярдів залишиться, Україна отримуватиме лише 12,5 мільярдів щорічно з 2024 по 2027 рік.

“Якщо ви розділите суму євро, яка є в пропозиції, на чотири роки, сума буде нижчою, ніж цього року. Отже, наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми можемо мати той самий рівень, який був у 2023 році. Якщо ми матимемо такий же рівень, як у 2023 році, це буде 72 мільярди”, — сказала Скайсте.

Вона також зазначила, що перегляд бюджету ЄС має також додати гроші на військову мобільність – дороги, порти, мости та аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися, – оскільки 1,7 мільярда євро, які були спочатку виділених на ці цілі, недостатньо.

“Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Тільки для Литви вона перевищує мільярд євро”, – сказала вона.

Уряди ЄС прагнуть досягти угоди щодо переглянутого бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року.

У Берліні президент Володимир Зеленський 15 грудня провів чергові переговори з представниками США щодо завершення війни з Росією. Україна намагається переконати США, що припинення вогню має відбутися без попередніх територіальних поступок на користь Росії.

Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.

Премє’р-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запровадження по всій країні нового підходу до оголошення повітряних тривог — порайонного оповіщення.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента Володимира Зеленського серед українців становить 61%, тоді як 32% опитаних заявляють про недовіру.

Більшість громадян України не підтримують “мирний план”, який передбачає поступки на користь Росії, зокрема відведення українських військ з Донбасу, скорочення чисельності армії та відсутність чітких гарантій безпеки.