Війська РФ поблизу Норвегії становлять «20% або менше» від кількості, яка була до вторгнення в Україну – Reuters

Джерело: Reuters

Російські підрозділи, дислоковані в Арктиці поблизу Норвегії, становлять “20% або менше” від кількості, яка була до повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, заявив головнокомандувач збройних сил Норвегії Ейрік Крістофферсен.

Як розповіли в інформагентстві, Норвегія є членом НАТО і має спільний кордон з Росією в Арктиці. Північна країна межує з Кольським півостровом, де розташовано більшість ядерної зброї РФ, а також Північний флот, який експлуатує російські атомні підводні човни.

Виступаючи після зустрічі оборонних відомств країн НАТО в Осло, генерал Ейрік Крістофферсен заявив, що президент Росії Володимир Путін “дуже добре знає”, що НАТО не є загрозою для Росії.

“На нашому кордоні, на російському кордоні, залишилось, можливо, 20% або менше (російських – ред.) сил, ніж було до 24 лютого 2022 року. Якби він (Путін – ред.) вважав, що ми загрожуємо Росії, то не міг би перекинути свої війська в Україну, щоб вести там війну”, – прокоментував він.

Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер підкреслив, що така поведінка Росії також стосується і сусідньої Фінляндії після її вступу до НАТО у квітні.

Фінляндія і Росія мають спільний кордон протяжністю 1300 км, і нині чисельність російських військ уздовж цього кордону, як і поблизу Норвегії, нижча за довоєнну.

“Росія усвідомлює, що НАТО не є загрозою, тому що ми не плануємо нападати на неї. Інакше вони б зовсім по-іншому відреагували на вступ Фінляндії”, – пояснив Бауер.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.