Наступного року Німеччина планує вдвічі скоротити федеральну допомогу біженцям
Джерело: Reuters
Німеччина планує наступного року вдвічі скоротити федеральну допомогу, яку вона виділяє для покриття витрат на приймання та інтеграцію біженців в рамках скорочення бюджету.
Понад 1 мільйон людей шукали притулку в Німеччині після вторгнення Росії в Україну, через що 16 земель країни вимагали більше федеральних коштів для покриття витрат біженців.
У понеділок, 25 вересня, уряд поінформував землі, що виділить максимум 1,7 мільярда євро на підтримку витрат біженців у 2024 році, порівняно з 3,75 мільярда євро цього року.
Представник міністерства фінансів заявив, що зустріч федерального уряду та урядів земель у понеділок з цих питань не дала результатів перед запланованою консультацією з канцлером у листопаді.
“По суті, землі несуть відповідальність за розміщення та догляд за біженцями. Федеральний уряд усвідомлює національний вимір”, – додав речник.
Уряд також скасує свій внесок у витрати на догляд та інтеграцію українських біженців, додали джерела.
- Згідно з опитуванням, опублікованим у середу, 12 липня, із понад мільйона українських біженців, які перебувають в Німеччині, 44% хотіли б залишитися в країні надовго.
- В Офісі міністра у справах парламенту Ани Катаріни Мендеш повідомили, що “дуже скоро” схвалять продовження тимчасового захисту, наданого українським біженцям, ще на шість місяців.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- Європейська комісія висунула пропозицію продовжити тимчасовий захист для вимушених переселенців з України з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року. Це дозволить забезпечити стабільність і підтримку для більше 4 мільйонів осіб, які користуються захистом у всьому Євросоюзі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.