У Франції суд дозволив російським дезертирам та ухилянтам надавати статус біженця
Джерело: Національний суд Франції у справах притулку (CNDA).
Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
Зазначається, що суд ухвалив таке рішення, спираючись на директиву ЄС від 13 грудня 2011 року. У тексті документа мовиться про те, що “статус біженця може бути наданий особі, якій загрожує переслідування або покарання за відмову нести військову службу в разі конфлікту, де можуть бути скоєні воєнні злочини”.
Також суд постановив, що уникнути мобілізації, оголошеної президентом РФ Володимиром Путіним 21 вересня 2022 року, “шляхом проходження альтернативної цивільної служби неможливо”, і що російські ухилянти “підлягають переслідуванню й кримінальному покаранню, яке нещодавно було посилене російським законодавством”.
Французький суд зауважив, що росіяни не можуть уникнути скоєння воєнних злочинів, не ухилившись від мобілізації або не ставши дезертирами. У суді додали, що ці дії спричинять судове переслідування з боку РФ, що може слугувати для надання росіянам статусу біженця у Франції.
У Національному суді Франції зазначили, що російські військові вже скоїли воєнні злочини в Україні, тож росіяни, призвані у межах мобілізації з вересня 2022 року, “також можуть їх вчиняти, безпосередньо чи опосередковано”.
У CNDA пояснили, що для подання заявки на притулок недостатньо лише “перебувати в запасі”. Заявник повинен “надати всі дані для підтвердження того, що він дійсно підлягає військовому обов’язку в контексті часткової мобілізації або примусового призову”.
- Міністр оборони України Олексій Резніков та міністр оборони Франції Себастьян Лекорню підписали угоду, що передбачає збільшення військової допомоги Україні на 170 мільйонів євро.
- Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про передачу Україні ракет великої дальності.
- Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна наголосила на підтримці Україні “стільки, скільки необхідно”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.