Румунія стягує системи ППО ближче до кордону з Україною

Джерело: Reuters з посиланням на джерела

Румунія переміщує протиповітряну оборону ближче до своїх дунайських сіл, розташованих через річку від України, де російські безпілотники атакували зернові комплекси, і додає більше військових спостережних постів і патрулів у цьому районі.

Ці заходи разом із розгортанням чотирьох додаткових американських винищувачів F-16 і розширенням забороненої для польотів зони є ознакою зростаючого занепокоєння в Румунії та альянсі НАТО щодо того, що війна в Україні може перекинутися на їх територію.

Незабаром після виходу з чорноморської зернової угоди 17 липня Росія почала націлюватися на українські порти та склади вздовж Дунаю, вочевидь намагаючись перекрити основний альтернативний шлях експорту української сільськогосподарської продукції.

Серед цілей були українські порти Ізмаїл і Рені, обидва з яких розташовані через Дунай від румунської території.

Поодинокі випадки приземлення частин безпілотників у Румунії підкреслюють ризик непорозуміння, що спонукає румунські збройні сили посилити безпеку в цьому районі, щоб захистити цивільне населення, сказали два джерела.

Армія побудувала два бомбосховища в невеликому селі Плауру, всього за кілька сотень метрів від Ізмаїла, і жителі району отримують сповіщення на мобільні телефони, коли виявляють російські безпілотники, що прямують у їхньому напрямку.

Тудор Чернега, мер комуни Чеаталькьої, до якої входить село Плауру, сказав, однак, що поганий мобільний зв’язок обмежує ефективність попереджень.

У заяві минулої п’ятниці міністерство оборони Румунії повідомило, що близько 100 американських військовослужбовців і чотири розроблені США літаки F-16 Fighting Falcon прибули на військову авіабазу Борча, приблизно за 150 км на південь від Ізмаїла.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив журналістам у Києві в четвер, що немає доказів того, що російські удари поблизу українсько-румунського кордону були навмисним нападом на Румунію, але назвав їх “безрозсудними” та “дестабілізуючими”.

Речник міністерства оборони Румунії Костянтин Спіну також заявив, що немає жодних ознак того, що Росія націлена на Румунію, але характер нападів на українську територію поблизу робить практично неможливим запобігти всім порушенням.

У липні, коли почалося серйозне бомбардування Дунаю, росіяни досягли більш цілеспрямованого успіху, оскільки Україна не створила в цьому районі розгалужених систем протиповітряної оборони.

Тепер, коли тут посилено ППО, ударні безпілотники, як правило, літають нижче, що робить їх важчими для ураження, вони часто слідують за течією Дунаю та прилітають зграями, можливо, за участю фіктивних безпілотників, щоб спробувати виснажити оборону України, повідомили джерела.

Раніше Україна заявляла, що у ніч на 4 вересня на території Румунії впав російський дрон під час атак Одеської області. Спершу Румунія заперечувала інформацію, але згодом визнала, що це справді сталося.

Також 9 вересня Міноборони Румунії заявили про виявлення нових фрагментів безпілотника. Президент Клаус Йоганніс називав дії РФ порушенням румунського повітряного простору.

У тимчасово окупованому Луганську так званий “Верховний суд ЛНР” засудив громадянина Австралії Оскара Дженкінса до 13 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Його засудили за звинуваченням у “найманстві”.

У Генеральному штабу ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 16 травня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 115 бойових зіткнень.

15 травня Київрада за ініціативи мера Віталія Кличка, затвердила нові заходи соціальної підтримки столичних мешканців. Окрім 10 тисяч разової допомоги містянам, домівки котрих постраждали від російських атак, Київ додатково надаватиме кошти тим, хто потребуватиме тимчасової оренди житла на час відновлення пошкодженого.Мова про 40 тисяч разової підтримки та 20 тисяч — щомісячної.

15 травня президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад української делегації для переговорів із Росією у Стамбулі.

Європейський Союз скоригував критерії, за якими оцінюється можливість виключення російських олігархів із санкційних списків. Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського Союзу, заявляючи про їхню “неправомірність”.