Вперше за 30 років місія ООН відвідала Нагірний Карабах

Джерело: DW

Уперше за 30 років до Нагірного Карабаху прибула місія ООН. Після військової операції Азербайджану цю місцевість майже повністю залишило вірменське населення.

ООН має на меті оцінити обсяги необхідної гуманітарної допомоги. Вірменія зі свого боку провела 1 жовтня Національний день молитви за Арцах (Нагірний Карабах. – Ред.). По всій країні дзвонили дзвони храмів.

Керівництво Вірменії звинуватило Азербайджан в “етнічних чистках” на території Нагірного Карабаху. Раніше Баку закликав вірмен не залишати територію і запропонував “стати частиною азербайджанського багатонаціонального суспільства”.

Єреван направив до Міжнародного суду ООН позов проти Азербайджану. Країна вимагає дотримуватись Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Також у Вірменії закликали Азербайджан забезпечити доступ співробітників ООН та Червоного Хреста до вірменського населення регіону. Ще країна вимагає визнати дійсними акти громадянського стану, видані владою невизнаної Нагірно-Карабахської республіки, та заборонити знесення пам’яток вірменської культурної спадщини.

Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.