Син Євгена Пригожина може стати ватажком оновленої ПВК «Вагнер» – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
ПВК “Вагнер” може перейти в підпорядкування до Росгвардії чи Міноборони РФ, а очолити бойовиків може син Євгена Пригожина Павло.
За словами аналітиків, статус “Вагнера” дотепер залишається незрозумілим, оскільки найманці розкидані по декількох різних країнах.
Утім 29 вересня Володимир Путін зустрівся з колишнім командувачем військової компанії Андрієм Трошевим та заявив, що той буде залучений до формування нових добровольчих загонів, які виконуватимуть бойові завдання, зокрема, в Україні.
Своєю чергою, деякі “вагнерівці” негативно відреагували на цю заяву та почали заявляти, що місце Пригожина має зайняти його 25-річний син Павло. Один з каналів повідомляв, що той нібито веде переговори з Росгвардією про перехід найманців під їх командування.
Водночас джерело, пов’язане з “Вагнером”, поінформувало, що бійцям не доведеться підписувати контракти з російським МО і що ПВК збереже свою назву, символіку, ідеологію, командування, управління та принципи роботи.
Натомість є інформація, що Павло Пригожин перебуває під впливом голови Служби безпеки “Вагнер” Михайла Ватаніна.
При цьому інше джерело 30 вересня повідомило, що голова Росгвардії Віктор Золотов розглядає можливість дозволити бойовикам “Вагнер” приєднатися до Росгвардії як окремому підрозділу.
З огляду на це, за словами аналітиків, ПВК “Вагнер” знову може стати серйозною загрозою.
- За даними британських розвідників, Кремль планує і надалі використовувати бійців приватних військових компаній, зокрема найманців ПВК “Вагнер”.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.