FT: Болгарія прагне витіснити енергетичні компанії РФ, запроваджуючи для них високі податки

Джерело: Financial Times

Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.

13 жовтня Софія запровадила акцизний податок у розмірі 10 євро/МВт·год на транзит російського газу через кілька днів після того, як уряд вдарив по російському нафтопереробному заводу “Лукойл” на узбережжі Чорного моря 60% податком на прибуток. Головною метою обох заходів було витіснення росіян з європейського ринку, пояснили посадовці, знайомі з рішення болгарського уряду.

Болгарія, яка є членом ЄС і НАТО, зробила кардинальний поворот після того, як у травні прийшов до влади проєвропейський уряд. Донедавна країна була тісно пов’язана з Москвою і не бажала позбуватися своєї залежності від російських енергоносіїв.

Хоча ми більше не споживаємо російський газ, одначе, фактично допомагаємо Європі продовжувати його закупляти. Головна мета – зробити постачання менш прибутковими для “Газпрому” і змусити Сербію та Угорщину пошукати газ деінде, – зазначило джерело FT.

Болгарія була відключена від постачань “Газпрому” незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але країна дозволила використовувати свою мережу газопроводів для постачання газу Сербії та Угорщини, двох найбільш проросійських урядів Європи.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав підвищення податку на транзит газу “неприйнятним”, зазначивши, що це “ще однією спробою підірвати енергетичну безпеку Угорщини та енергетичну співпрацю між Угорщиною та Росією”.

Своєю чергою, міністр фінансів Болгарії Асен Василєв заявив, що мета полягає не в тому, щоб зробити енергоносії дорожчими для споживачів в Угорщині та Сербії, а в тому, щоб “Газпрому” було менш вигідно транспортувати газ через Болгарію.

19 серпня сестра лідера КНДР Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила заяву українського президента Володимира Зеленського про плани Пхеньяна направити до Росії до 50 000 додаткових військових для участі у війні.

19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.

Кримськотатарський ресурсний центр повідомив про проведення двох обшуків у будинках кримських татар на території тимчасово окупованого Криму.

Уряд Швейцарії продовжив дію статусу S для українських переселенців ще на один рік, оскільки не побачив ознак довгострокової стабілізації ситуації в Україні. Однак обмеження застосовуватимуться до певних груп.

На московських АЗС знову запровадили обмеження на відпуск бензину та дизельного пального. Це відбувається попри заходи російської влади щодо стабілізації забезпечення столиці шляхом перерозподілу ресурсів з інших регіонів.