Вірменія не братиме участі у засіданні ОДКБ
Джерело: пресслужба уряду Вірменії
14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.
Зауважується, що сторони обговорили питання стосовно організації сесії ради колективної безпеки ОДКБ 23 листопада в столиці Білорусі Мінську.
Пашинян повідомив Лукашенка, що не зможе взяти участь у засіданні, “висловивши сподівання, що партнери по ОДКБ з розумінням поставиться до цього рішення”.
У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.
Рішення прийняли за поданням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ у бездіяльності та відсутності реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.
Звернення до ОДКБ
Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі четвертої статті Договору про колективну безпеку. Згідно з нею, агресія проти однієї з держав-членів вважається агресією проти інших держав-членів.
За його словами, під час засідання ОДБК відбулося “щире та відкрите обговорення” ситуації на вірменсько-азербайджанському кордоні.
Одначе, в ОДКБ обмежилися “занепокоєнням”.
Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.
Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.
- 8 січня відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
- 6 вересня Вірменія заявила, що наступного тижня проведе спільні військові навчання зі Сполученими Штатами.
- 3 жовтня Національні збори (парламент) Вірменії ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. У МЗС РФ вже негативно відреагували на рішення депутатів.
- До кінця 2023 року Вірменія готова підписати з Азербайджаном договір про мир та нормалізацію відносин.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.