13 років тюрми отримав колаборант із Куп’янська, який був «патрульним» окупаційної влади

Джерело: Офіс Генерального прокурора

Колаборанту, який співпрацював з ворогом під час окупації Куп’янська та обійняв псевдопосаду “патрульного”, призначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.

Відомо, що під час окупації місцевий мешканець міста Куп’янськ уклав “трудовий договір” з ворогом і добровільно обійняв посаду “в. о. інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху Управління внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації Харківської області”.

Він займався перевіркою документів на блокпостах та оформленням дорожньо-транспортних пригод.

Після деокупації міста чоловік виїхав до Харкова, де намагався уникнути кримінальної відповідальності й переховувався у квартирі знайомих.

У квітні 2023 року йому повідомлено про підозру заочно, а 7 липня його затримали правоохоронці в Харкові, після чого його взято під варту.

Двох осіб, які добровільно співпрацювали з ворогом під час окупації Харківщини, визнали винними у колабораційній діяльності з винесенням їм покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
У Харкові у держзраді визнали винним чоловіка, який навів російські ракети на головний офіс фірми ХАДО та інші цивільні будівлі. 28 лютого 2022 року він надіслав кураторці у Москві координати Харківської обласної державної адміністрації.
Зрадника, який вступив на службу до незаконного збройного формування “ДНР” та воював проти українських військових, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Агента ФСБ, який у перші дні повномасштабного вторгнення РФ “провів” на власному авто із Сумської області до околиць Києва 128 одиниць військової техніки росіян, засудили до 15 років позбавлення волі.

У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.