Через позицію Орбана щодо України у ЄС назріває політична криза – Politico

Джерело: Politico

Позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо України регулярно підштовхує Європейський Союз до обриву. Однак справжня політична криза може розгорнутись всередині блоку у грудні, коли обговорюватиметься членство України у ЄС та виділення 50 млрд допомоги.

Грудневий саміт ЄС повинен дати сигнал США, що попри політичне відволікання на події у Ізраїлі та Газі, блок залишається повністю відданим Україні.

Проте сподівання Євросоюзу можуть бути збиті з курсу Віктором Орбаном, який підтримує тісні зв’язки з президентом РФ Володимиром Путіним. Він вже вимагає зупинити весь політичний та фінансовий процес, поки лідери блоку не погодяться переглянути свою допомогу Україні.

Позиція Орбана викликає занепокоєння у лідерів ЄС. Попри те, що Угорщина не є найбільшою країною блоку, Орбан може тримати ЄС у заручниках, оскільки політика блоку передбачає одностайну позицію всіх членів щодо великих стратегічних рішень, серед яких – перемовини про членство України.

Орбан вже не вперше втручається у роботу Євросоюзу. Він був найгучнішим противником антиросійських санкцій ще з 2014 року, коли РФ окупувала Крим. Проте, наголошують у ЄС, цього разу ситуація зовсім інша.

“Ми прямуємо до великої кризи”, – сказав на умовах анонімності посадовець ЄС.

Ще один європейський дипломат попередив, що грудневий саміт може стати “одним із найскладніших”.

Директор Будапештського інституту політичного капіталу Петер Креко зауважив, що Орбан грає у довгу гру.

“Орбан чекав, що Європа зрозуміє, що Україна не зможе вграти війну та змусить Київ піти на поступки… Тепер він відчуває, що його час наближається, тому що втома від України росте у громадян багатьох країн-членів ЄС”, – сказав він.

Теоретично, у ЄС є “ядерний” варіант, який би виключив Угорщину від політичних рішень ЄС, проте члени Євросоюзу вважають, що це створить прецедент роз’єднаності та фрагментації ЄС.

Тому на цей час ЄС використовує свій звичний план – задобрити Угорщину, аби знайти компроміс.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель, завданням якого є укладати угоди між 27 лідерами, очолює тихо-м’яке прагнення до компромісу. Раніше цього тижня він приїхав до Будапешта для інтенсивної двогодинної дискусії з Орбаном. Хоча зустріч не досягла негайного прориву, було корисно зрозуміти стурбованість Орбана, сказав інший посадовець ЄС.

Деякі дипломати ЄС трактують погрози Орбана як стратегію посилення тиску на Європейську комісію, яка затримує 13 мільярдів євро з коштів ЄС для Угорщини через побоювання, що країна порушує стандарти ЄС щодо верховенства права.

Інші, однак, сказали, що помилково не дивитися далі тактики безпосередньої транзакції. Орбан давно ставив під сумнів стратегію ЄС щодо України, але його здебільшого ігнорували або зображували маріонеткою Путіна.

“Ми дивилися на це, вражені, але, можливо, нам не вистачило часу, щоб по-справжньому послухати”, — визнав другий високопоставлений дипломат ЄС.

Лідер партії “Фідес” все більше ізолюється в Брюсселі. Попередніх миротворців, таких як колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель чи інші союзники Орбана з так званої Вишеградської четвірки — Словаччини, Польщі, Угорщини та Чехії — більше немає.

Очікуване повернення Дональда Туска до Польщі, проєвропейського та антиросійського лідера, лише підвищить статус Орбана як самотнього, зухвалого противника.

“Не залишилося нікого, хто міг би вмотивувати Орбана. Зараз він підриває ЄС зсередини”, — сказав третій чиновник ЄС.

Оскільки розчарування зростає, ЄС зважує, як впоратися з угорськими загрозами.

Теоретично Брюссель міг би застосувати так звану процедуру ЄС за статтею 7 проти Угорщини, яка використовується, коли вважається, що країна ризикує порушити основні цінності блоку.

Проте існує стриманість щодо розгортання цього варіанту проти Угорщини. Коли лідери ЄС запровадили “дипломатичні санкції” проти Австрії у 2000 році, на наступний день після того, як партія лідера австрійських ультраправих Йорга Гайдера увійшла до коаліції, це дало зворотний ефект. Багато австрійців були розгнівані втручанням ЄС, і настрої проти ЄС різко зросли. Пізніше того ж року санкції були зняті.

Зараз у Брюсселі поширене відчуття, що стаття 7 може викликати подібну негативну реакцію в Будапешті, підживлюючи популізм і в довгостроковій перспективі потенційно навіть спровокувавши ефект снігової кулі, що призведе до ненавмисного виходу Угорщини з блоку.

Один із варіантів — виділити Україні 50 млрд євро не одразу, а у період з 2024 по 2027 роки меншими сумами. Проте такий крок надішле поганий політичний сигнал: якщо ЄС не може взяти на себе довгострокові зобов’язання щодо України, то як він може вимагати від США зробити те саме?

Така ж дилема стосується запланованої військової допомоги ЄС. Країни ЄС могли б використовувати двосторонні угоди, а не структури ЄС, такі як Європейський фонд миру, щоб надіслати військову допомогу Україні, фактично заморозивши Будапешт. Проте це означало б, що ЄС як такий не відіграє жодної ролі у постачанні зброї, визнання безсилля, яке важко проковтнути та шкодить єдності ЄС щодо Києва.

Залишається ще один варіант за замовчуванням, і це класичний варіант для ЄС: кинути все можливе й відкласти ключові рішення політики щодо України на початок наступного року.

Проте це викликало б розмови про те, що серед членів ЄС немає єдності, додав один з дипломатів. Водночас, загалом ніякої глобальної проблеми не було, оскільки щонайменше до березня 2024 року українському бюджету нічого не загрожує.

Інший посадовець зауважив, що для України важливо, аби ЄС прийняв рішення швидко, адже це, зокрема, підтримуватиме моральний дух на полі бою.

Угорщина постійно критикує ЄС не тільки щодо питання України. Останній приклад – агресивна євроскептична рекламна кампанія з плакатами, націленими на саму президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. На плакатах зображена фон дер Ляєн поруч з Олександром Соросом, сином Джорджа Сороса, голови Фондів відкритого суспільства, зі словами: “Не танцюймо під ту мелодію, яку вони насвистують!”.

“Ніхто не відчуває себе комфортно, враховуючи те, що відбувається в Угорщині. Це дуже важко сприймати, враховуючи кампанію, яку він (орбан – ред.) веде проти ЄС і проти фон дер Ляєн. Коли він говорить зі своїм народом і каже, що ЄС набагато гірший за СРСР, чому він не йде?”, — сказав журналістам у уповноважений питань бюджету Йоганнес Хан.

Проте, імовірно, ціль Орбана не вийти з Євросоюзу, як це свого часу зробила Велика Британія, а розхитати його зсередини.

За словами Креко, Орбан відчуває, що у нього стає більше однодумців після нещодавніх виборів у Словаччині та Нідерландах, де перемогли партії, які поділяють думку Угорщини щодо України, міграції та гендерних питань.

“Орбан грає у довгу гру. З ще одним чи двома ультраправами лідерами у Європі та потенційним поверненням Трампа він незабаром може бути не таким ізольованим, як ми всі думаємо”, – наголосив один з посадовців ЄС.

Десантно-штурмові війська Збройних Сил України отримали нову нагороду “За штурм”, яка призначена для вшанування військовослужбовців, що проявили себе під час штурмових операцій.

Зранку російські війська атакували пункт видачі гуманітарної допомоги у Новодмитрівці, що на Херсонщині.

У Кремлі спростували інформацію, оприлюднену агентством Reuters, щодо готовності Володимира Путіна погодитися на замороження війни в Україні.

У столиці Словенії, Любляні, під час візиту першої леді України Олени Зеленської поліція затримала чоловіка, який влаштував провокацію біля будівлі Національної та університетської бібліотеки.

Україна отримає 130 мільйонів євро від Данії для розвитку виробництва безпілотників та ракет. Про це оголошувала прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським.