Bloomberg: Західні банки скоротили присутність у РФ до рівнів розвалу СРСР
Джерело: Bloomberg
Вкладення західних банків у Росію падають до рівнів, які востаннє спостерігалися до розпаду СРСР, оскільки західні санкції обмежують бізнес, і вони поступаються позиціями китайським кредиторам.
Обсяг бізнесу західних банків у РФ скоротився до рівнів СРСР через санкції, відтік іноземного бізнесу та скорочення товарообігу, випливає з даних Raiffeisenbank International, які наводить Bloomberg. Цьогоріч активи іноземних кредитних організацій в РФ становили лише $66 млрд проти приблизно $40 млрд наприкінці 1980-х років.
Це значно менше, ніж 119 мільярдів доларів у 2021 році, до того, як Кремль наказав повномасштабно вдертися в Україну і у 2012 році ($239 млрд).
Джерело: bloomberg
Трансформація банківського ринку відображає зростаючий розрив між Росією та західними країнами внаслідок санкцій і збоїв у торгівлі, які є наслідком повномасштабної війни. Це також демонструє успіх Китаю в тому, щоб представити себе як альтернативний фінансовий центр і отримати прибуток від переходу Росії на азійські торговельні шляхи.
Західним банкірам доводиться ставати все більш вибірковими, враховуючи скорочення торгівлі Росії із Заходом.
Так, частка Євросоюзу у зовнішньоторговельному обороті РФ з 37% зменшилася до 14%: обсяги російського експорту до ЄС впали втричі, з $16 млрд до $6 млрд на місяць, а імпорту з Європи — більш ніж удвічі, з $9 млрд до $4 млрд. Місце ЄС зайняв Китай, який став головним торговим партнером Кремля, забезпечуючи третину експорту-імпорту та майже половину обороту валютних торгів на мосбіржі.
Частка ринку чотирьох найбільших підрозділів західних банків, які все ще діють у Росії, становила близько 1% у третьому кварталі, порівняно з 3% у 2021 році.
Слідом за китайськими компаніями на російський ринок приходять китайські банки. Сукупні російські активи китайської великої четвірки з кінця 2021 року зросли вчетверо. Завдяки цьому кредитні організації КНР майже зрівнялися зі своїми західними колегами з погляду міжбанківських балансів країни.
- Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що санкції проти РФ працюють і погіршили їхній промисловий та технологічний потенціал.
- Китай посів місце головного торгового партнера Казахстану замість Росії. І, як зазначають аналітики, позиція Китаю буде тільки зміцнюватися.
- 18 грудня Рада ЄС погодила дванадцятий пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів у зв’язку з продовженням повномасштабної війни Росії проти України. Наголошується, що ці заходи завдають додаткового удару по здатності глави РФ Володимира Путіна вести війну, націлюючись на важливі сектори російської економіки та ускладнюючи обхід санкцій ЄС.
- Після того, як Сполучені Штати запровадили санкції проти “тіньового флоту” Кремля, експорт російської нафти різко скоротився в середині листопада.
- Рада ЄС продовжила до 31 січня 2024 року, обмежувальні заходи, спрямовані на окремі сектори економіки РФ.
Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.
Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.
3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.
У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.
До суду передали справу чотирьох військовослужбовців збройних формувань так званої “ЛНР”, котрих обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільними та порушенні законів і звичаїв війни. У липні 2022 року вони пограбували літнє подружжя в селі Морозівка Ізюмського району, погрожували йому вбивством та імітували розстріл.