РФ утримує тисячі цивільних українців у СІЗО та колоніях

Джерело: російська служба BBC

У РФ та на ТОТ України окупанти незаконно утримують тисячі мирних українців у колоніях та СІЗО. Вони були затримані під час так званої “фільтрації”, або ж просто посеред вулиці за “протидію СВО”.

Після затримання українців утримують у колоніях та СІЗО без офіційних звинувачень, слідчих дій, судів та вироків. Таким чином, відшукати їх місцеперебування офіційно – неможливо, а для визволення не існує ніяких механізмів.

Найчастіше українців на ТОТ окупанти затримують за те, що вони “протистоять” так званій “СВО”. Після повномасштабного вторгнення росіяни не роблять ніякої різниці між цивільними та військовими українцями. На запити щодо цивільних російське міноборони відповідає, що вони “утримуються відповідно до вимог Женевської конвенції про поводження з військовополоненими”.

Варто зауважити, що у Женевській конвенції вказано, що брати цивільних у полон – заборонено. Цивільних, відповідно до міжнародних норм, можна лише затримувати відповідно до законів країни-окупанта та з гарантією на справедливий суд.

“Якщо мовиться про затримання, то у кримінальному чи адміністративному кодексі повинна бути стаття про “протидії СВО”. Тоді б це додало процесуального статусу цих осіб і ми, як правозахисники, могли б надати їм адвоката. Але на це мені відповідають: “Ні, що ви, ми ні в чому їх не звинувачуємо і не підозрюємо, вони просто затримані з протидію СВО””, – розповіла юристка Поліна Муригіна, засновниця проєкту Every Human Being, який шукає цивільних у російських колоніях.

Зачасту затримання мирних українців ніде не фіксується, ніяких кримінальних чи адміністративних справ не розпочато, тому фактично людина просто зникає. Тому знайти певну особу у колонії чи СІЗО, дуже важко, не кажучи вже про її звільнення.

“Допомагаючи таким полоненим ми зіткнулись з юридичним парадоксом: краще, якщо про тебе думають, що ти злочинець”, – додала Муригіна.

Вона пояснила: якщо особу у чомусь офіційно звинувачують, то вона починає існувати у юридичному світі і у неї з’являються права. Цивільні без звинувачень та судів просто існують всередині пенітенціарної системи РФ, при цьому формально їх там немає.

Адвокатка Марія Ейсмонт розповіла, що у більшості відомих їй випадків українських військовополонених та цивільних утримували окремо від інших ув’язнених.

“Виняток становить “Лефортове” (СІЗО у Москві — ред.), але там в арештанта якщо і є співкамерник, то один, а з іншими мешканцями СІЗО він не бачиться навіть у коридорах”, — зауважила вона.

Тим, кому все ж висунули звинувачення – зазвичай терористичні статті – дають адвоката. Ті, хто утримується без звинувачень, не мають доступу до правозахисників.

“Ні мені, ні іншим колегам не вдалось знайти таких людей та зустрітись з ними, попри те, що родичі просили поїхати і була інформація де вони перебувають, і у кожного затриманого є право на адвоката”, – сказала Ейсмонт.

Навіть якщо міноборони РФ підтверджувало, що затриманий за “протидію СВО” у колонії на території РФ, точне місце перебування цивільного не називають до закінчення “перевірочних заходів”. При цьому терміни цих “заходів” не має і оскаржити їх неможливо.

Українські правозахисники зізнались, що отримати інформацію щодо мирних полонених, найчастіше, можна саме від звільнених з полону військових чи цивільних.

Загалом у межах обмінів до України вдалось повернути 140 цивільних. Деяких повертали без жодних пояснень. Звільнені розповідають про своїх співкамерників і згадують імена та прізвища осіб, які вони чули під час перекличок чи обшуків.

За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на листопад 2023 року, у російському полоні перебувають 4 337 українців. З них 3 574 особи — це військові, 763 особи — цивільні. Українська влада спирається на дані Червоного Хреста, але він далеко не завжди отримує доступ до місць неволі, де утримуються українці в Росії, не кажучи вже про ізолятори та колонії на окупованих територіях.

Український уповноважений із прав людини Дмитро Лубинець озвучує іншу цифру: 25 тисяч зниклих громадянських українців. Значну частину цих людей могли викрасти російські окупаційні сили, вважає він, не називаючи точної цифри. За його даними, викрадення на тимчасово окупованих територіях продовжуються.

За оцінками проєкту з пошуку зниклих українців “Знайти своїх”, у Росії, та на ТОТ можуть бути затримані близько 7500 цивільних українців. За словами його засновниці Катерини Осадчої, цифра не є остаточною, але відображає реальний масштаб проблеми. За час війни волонтерам її проєкту вдалося розшукати у місцях несвободи близько 200 осіб.

Російським і українським правозахисникам вдалося ідентифікувати понад 30 колоній і СІЗО, з яких надходили повідомлення про цивільних полонених, які перебувають у них. Проте доступу до цих осіб немає.

Окрім родичів, з українського боку пошуком людей та розслідуванням їх викрадень займаються Національна поліція та Офіс генерального прокурора України. У межах міжнародної ради експертів при цьому офісі створили підгрупу з цивільних полонених.

У міжнародному праві немає конкретного алгоритму, як звільняти громадянських людей з полону. Згідно з Женевськими конвенціями, військового можна поміняти тільки на військового. Юридично цивільну людину можна звільнити, але не обміняти на комбатанта.

На допомогу від ООН надії немає навіть у правозахисників, які називають механізми організації “застарілими” — адже в її документах не передбачено схем звільнення таких “затриманих”.

• Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азову”.