Попри застереження міжнародних партнерів: Ольгу Піщанську обрали головою Рахункової Палати
Джерело: народні обранці Ярослав Железняк (“Голос”) та Ірина Геращенко (“Європейська Солідарність”)
10 січня Верховна рада проголосувала за призначення Ольги Піщанської на посаду голови Рахункової Палати. Її кандидатуру підтримало 252 нардепи.
Ярослав Железняк наголосив, що Піщанську – яка до цього обіймала посаду очільниці АМКУ – не рекомендували обирати головою Рахункової Палати міжнародні партнери.
“Я, звичайно, не голосував (тобто червоною). Нагадаю, це питання було ще в порядку денному 21-го грудня минулого року, але тоді не вистачило голосів”, – зазначив Железняк.
Він також опублікував результати голосування за призначення Піщанської за фракціями:
- Слуга народу – 180;
- Європейська Солідарність – 0;
- Батьківщина – 13;
- Платформа за життя та мир – 17;
- За майбутнє – 10;
- Голос – 0;
- Довіра – 15;
- Відновлення України – 10;
- Позафракційні – 7.
Прокоментувала обрання Ольги Піщанської і співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірини Геращенко, яка назвала це голосування “ганьбою” та “кумівством”.
“ВР голосами слуг, ОПЗЖ і груп призначили головою Рахункової Палати подругу президента і його сусідку з Кривого Рогу Ольгу Піщанську”, – зазначила нардепка.
Вона додала, що “Євросолідарність” голосувала проти, і зазначила, що засідання Ради почалось із сигнального голосування.
“Переживали, чи є голоси. Та зігнали слуг і своїх сателітів на це голосування. Попри заяви послів країн G7 щодо незалежності Рахункової, Стефанчук і Ко на це наплювали. Слуги відразу побігли з подругою Зеленського фотографуватися”, – резюмувала Геращенко.
Зауважимо, 19 грудня посли країн G7 застерегли від намірів Ради призначити членів Рахункової палати до завершення її реформи. Пояснивши, що до ухвалення закону про реформу такі призначення підірвали б довіру до інституції, що відповідає за нагляд за міжнародною допомогою.
Реформування Рахункової палати — це шанс показати світу, що Україна добре розпоряджається міжнародною допомогою і ресурсами власних громадян… Призначення нового керівництва має відбуватися тільки після ухвалення законодавства, що забезпечує прозорий й заснований на заслугах конкурс із належною перевіркою кандидатів, — мовилося у повідомленні послів групи G7.
- Рада проголосувала за призначення чотирьох членів Рахункової палати попри заклик послів країн G7 не поспішати з цим ухваленням.
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової та медичної підтримки українським біженцям, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Про це повідомило польське видання Interia Wydarzenia, яке детально висвітлило заяву президента.
У понеділок, 25 серпня 2025 року, ізраїльський удар по лікарні Насер на півдні сектора Газа забрав життя чотирьох журналістів, серед яких була 33-річна Маріам Дагга, фрілансерка, яка працювала на Associated Press (AP). Про це повідомляє саме агентство AP, посилаючись на дані представників охорони здоров’я Гази.
Мова залишається одним із ключових символів української ідентичності, і будь-які спроби Росії нав’язати двомовність в Україні є не просто питанням лінгвістики, а частиною стратегії Кремля з руйнування української державності. Про це в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, коментуючи можливі поступки в мирних переговорах із Росією. Для українців, які вже четвертий рік протистоять російській агресії, ці слова мають особливе значення, адже мова була і залишається одним із фронтів боротьби за незалежність і гідність.
Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.
Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.