«Акт німецького лідерства в ЄС»: Кулеба про пропозицію Шольца Орбану «випити кави»

Джерело: Дмитро Кулеба в інтерв’ю Bild

Після відкриття переговорів про вступ України до ЄС міністр закордонних справ Дмитро Кулеба подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, зокрема, за те, що він попросив прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана залишити залу, зробивши можливим голосування в інтересах України.

Те, що Олаф Шольц зробив на саміті ЄС, щоб скасувати загрозу вето Угорщини, увійде в історію як акт німецького лідерства в інтересах Європи. Цього тижня канцлер ФРН здобув щире та заслужене захоплення в серцях українців, — зазначив Кулеба.

Так очільник МЗС України прокоментував пропозицію Шольца Орбану “піти випити кави” під час голосування про початок перемовин щодо вступу України в ЄС.

Кулеба додав, що є багато причин бути вдячними Німеччині: від військової допомоги до фінансової підтримки. Водночас політична чіткість стосовно членства України в ЄС, ймовірно, “найліпший різдвяний подарунок від Берліна”.

Зауважимо, канцлер Німеччини Олаф Шольц під час дискусії запропонував прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану вийти й “випити кави”, що дозволило лідерам ЄС проголосувати за початок переговорів про вступ України до блоку.

Нагадаємо, що 14 грудня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан покинув залу, коли решта лідерів приймали рішення розпочати переговори з Україною щодо вступу, повідомили троє дипломатів ЄС. Дипломати зауважили, що жодна країна не проголосувала проти, тож Євросоюз законно погодив рішення.

Згодом Орбан підтвердив свою позицію стосовно початку переговорів, одначе додав, що 26 інших країн ЄС наполягали на початку переговорів з Києвом, тому Угорщина вирішила, що вони можуть йти своїм шляхом.

14 грудня Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою щодо вступу до Євросоюзу.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.