Активи ексочільника МВС Захарченка досі не стягнули через рік після розпорядження уряду

Джерело: проєкт Trap Aggressor  із посиланням на відповідь Міністерства економіки України, а також вебпортал про санкції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Рада національної безпеки України досі не застосувала санкції до ексміністра внутрішніх справ (2011-2014 рр.) Віталія Захарченка попри пропозиції Кабінету міністрів.

Відтак, ще у вересні минулого року Кабінет міністрів ухвалив розпорядження, яке мало дозволити стягнути на користь держави майно та активи ексочільника МВС часів Януковича – Віталія Захарченка.

Того ж дня, 2 вересня 2022 року, Кабмін запропонував винести на розгляд РНБО питання щодо застосування санкції шляхом блокування активів на 30 років.

Це мало відбутися згідно зі змінами до закону України “Про санкції”, які вступили в дію 24 травня 2022 року. Підставою для пропозиції Кабміну стало те, що Віталій Захарченко як представник держави-агресорки взяв участь в організації підготовки збройної агресії проти України, а саме захоплення Кривого Рогу, укладення угоди про дружбу та сприяння добровільній здачі території міста без оборони.

Однак, Рада національної безпеки і оборони України поки що санкції до ексміністра так і не застосувала.

Згідно з інформацією на вебпорталі НАЗК, санкції стосовно Віталія Захарченка були ухвалені рішенням РНБО від 26 лютого 2021 року згідно з чинним на той час законодавством.

Проте зміни до санкційного законодавства, що набрали чинності у травні 2022 року, дозволяють Міністерству юстиції України звернутися до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із поданням щодо стягнення активів підсанкційної особи лише якщо такі санкції були запроваджені після травня 2022 року.

У межах кримінального провадження у 2015 році у Віталія Захарченка арештували три автівки: Mitsubishi Pajero 3.0 GLS, 2008 року випуску; Volkswagen Multivan, 2012 року випуску; Volkswagen Touareg, 2008 року випуску.

Того ж року щодо ексочільника МВС відкрили ще одне кримінальне провадження, в межах якого наклали арешт на 37 обʼєктів нерухомости, серед яких: 24 земельні ділянки; 4 житлових будинки (один у Києві, один в Обухівському районі Київської области і два на Донеччині); 3 квартири в Києві; 6 гаражів у Києві.

Це майно досі перебуває під арештом, втім конфіскувати його на користь держави так і не вдалося.

За даними команди Trap Aggressor, під санкції 2022 року, які дозволяють стягнути активи, разом з Захарченком не потрапили посадовці часів Януковича: Микола Азаров, Дмитро Табачник, Віктор Пшонка, Олег Царьов, Вадим Колесніченко, Юрій Іванющенко. Також досі не під санкціями перебувають проросійські пропагандисти Анатолій Шарій, Євгеній Мураєв та Олександр Клименко, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.

Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що його команда на Запорізькій атомній електростанції в Україні зафіксувала вибухи та побачила дим, який підіймався з прилеглої території.

Найскладнішою нині залишається ситуація на Покровському, Добропільському та Новопавлівському напрямках. Про це розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після роботи в Донецькій області.

Після пошкодження мосту через річку Кошову, що сполучає адміністративний центр Херсона з мікрорайоном Корабел, місцева влада закликала мешканців евакуюватися.

У ніч на 31 липня під час масованої російської атаки на Київ загинули 23-річні Микита та Софія Ламехови, їхній дворічний син та ненароджена дитина.

2 серпня близько 18:00 російські військові завдали авіаудару по Херсону, скинувши на місто дві керовані авіаційні бомби.