Американський філантроп Баффет застеріг громадськість від «втоми» щодо України
Джерело: Говард Баффет в інтерв’ю Reuters
20 вересня американський бізнесмен та філантроп Говард Баффет заявив, що інтерес західної громадськості до війни РФ проти України може ослабнути в наступному році. Він анонсував посилення власної підтримки України, аби показати приклад.
Говард Баффет, чий фонд пожертвував Україні сотні мільйонів доларів після повномасштабного вторгнення Росії, і який є сином інвестора-мільярдера Воррена Баффета, назвав президентську кампанію в США однією з можливих причин, чому суспільний інтерес може ослабнути.
Мене хвилює, чи зможуть люди підтримувати рівень інтересу до (України). Зокрема, у США одним із недоліків буде політична кампанія, — зазначив він.
У листопаді 2024 року у Сполучених Штатах відбудуться президентські вибори, і кілька кандидатів від Республіканської партії поставили під сумнів військову та фінансову допомогу, надану Києву, що викликало запитання стосовно можливої майбутньої позиції Вашингтона.
Баффет зауважив, що думка про виникнення “втома” від України свідчить лише про те, що союзники Києва мають подвоїти свої зусилля у підтримці.
Це більш жорстка боротьба, але я думаю, що дозволити війні затягнутися є величезною помилкою. Я думаю, що США та Європа повинні активізуватися ще більше та допомогти Україні виграти цю війну та покласти їй край.
Читайте також: Борис Джонсон після саміту НАТО застеріг США від «втоми від України»
У деяких східноєвропейських країнах є ознаки більш критичного ставлення до масштабів іноземної військової підтримки України, а також гнів серед фермерів через те, що імпорт українських харчових продуктів негативно впливає на їхні ціни. Зокрема нещодавно Польща, Угорщина та Словаччина заборонили імпорт українського зерна.
Люди повинні зрозуміти, що ми віддані Україні, ми нікуди не йдемо, ми не сповільнюємося, ми прискоримо темп, якщо буде потрібно, – наголосив бізнесмен.
Окрім цього, Баффет, котрий відвідав постраждалі райони України під час низки військових поїздок, зауважив, що, ймовірно, підтримка його фонду досягне близько 500 мільйонів доларів до кінця цього року.
Фонд допомагав фермерам, гуманітарним організаціям з розмінування, а також з розподілом генераторів, необхідних при масових відключеннях електроенергії, понтонних мостів замість розбомблених, а також у постачанні їжі та продуктових наборів уздовж лінії фронту.
Зауважується, що фінансова та військова підтримка Заходу була життєво важливою для Києва, щоб протистояти армії ядерної держави-терористки, яка є найбільшою країною світу.
- До кінологічних центрів Національної поліції України за ініціативи “Фонду Говарда Баффета” прибуло ще 20 службових собак з Європи.
- Станом на сьогодні Україна має домовленість з донорами про виділення 244 мільйонів доларів та надання спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування.
- Сенатори-республіканці 16 вересня надіслали листа президенту США Джо Байдену, закликаючи його відправити ракети великої дальності ATACMS українським військовим.
- Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що Варшава готова до пошуку компромісу у питанні імпорту української агропродукції.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.