Астероїд 2024 YR4 може зіткнутися з Місяцем наприкінці 2032 року: що це означає для Землі

Джерело: CNN

Астероїд 2024 YR4, який наприкінці 2024 року вважали потенційно небезпечним для Землі, зник із поля зору телескопів, однак залишається предметом активного аналізу науковців. Оновлені розрахунки його траєкторії змістили фокус уваги з можливого зіткнення із Землею на інший об’єкт – Місяць.

Об’єкт, розміром орієнтовно з багатоповерховий будинок, нині рухається орбітою навколо Сонця поза досяжністю спостережень. Водночас дані, зібрані перед тим, як астероїд зник із поля зору, дозволили суттєво уточнити його майбутній маршрут.

Астероїд відкрили наприкінці 2024 року. Початкові розрахунки показували ймовірність його зіткнення із Землею 22 грудня 2032 року. Ця ймовірність змінювалася з кожним новим спостереженням і в лютому 2025 року сягнула пікового значення – 3,1%, що зробило 2024 YR4 найризикованішим астероїдом за всю історію спостережень.

Наземні та космічні телескопи відіграли ключову роль у визначенні розмірів і орбіти об’єкта. Завдяки точнішим вимірюванням науковці змогли остаточно виключити сценарій зіткнення із Землею. За даними NASA, останні спостереження на початку червня – перед тим, як астероїд зник із поля зору, – дозволили майже на 20% точніше спрогнозувати його положення через сім років.

Водночас ці ж розрахунки показали, що наприкінці 2032 року 2024 YR4 все ще може становити загрозу – цього разу у вигляді можливого зіткнення з Місяцем. Така подія стала б унікальною для людства з наукового погляду, але водночас могла б мати побічні наслідки.

Фізичної загрози для Землі у разі удару по Місяцю не очікують. Проте небезпека може виникнути для астронавтів або інфраструктури на поверхні Місяця, а також для супутників на навколоземній орбіті, які забезпечують роботу навігації, зв’язку та інших критично важливих систем. Під ризиком можуть опинитися і місії на низькій навколоземній орбіті, хоча Міжнародну космічну станцію планують звести з орбіти ще до можливого удару.

Спочатку 2024 YR4 розглядали як показовий приклад того, чому вкрай важливою є система планетарної оборони – виявлення та відстеження астероїдів, здатних зіткнутися із Землею. Тепер, за словами астрономів, цей випадок може розширити межі таких програм і включити моніторинг об’єктів, які загрожують Місяцю.

Паралельно науковці оцінюють, яких наслідків може завдати можливе зіткнення з Місяцем і чи існують способи зменшити його вплив.

Розміри та потенційна енергія удару

Навіть за допомогою найпотужніших інструментів астероїд виглядає як слабка світлова точка. Водночас спостереження Космічного телескопа імені Джеймса Вебба у березні показали, що його діаметр становить приблизно 60 метрів.

“Розмір дорівнює енергії”, – пояснив Жульєн де Віт, доцент планетології Массачусетського технологічного інституту. “Знаючи розмір 2024 YR4, ми можемо зрозуміти, якої сили вибух він здатен спричинити”.

За словами астронома Енді Рівкіна, більшість навколоземних астероїдів класу так званих “винищувачів планети” – об’єктів діаметром понад 1 кілометр – уже виявлені. Саме такий астероїд близько 66 мільйонів років тому спричинив вимирання динозаврів і мав діаметр близько 10 кілометрів.

Менші об’єкти, подібні до 2024 YR4, який після відкриття неофіційно назвали “винищувачем міста”, могли б спричинити регіональні руйнування у разі удару по Землі. За оцінками NASA, нині ідентифіковано близько 40% астероїдів розміром від 140 метрів до 1 кілометра.

Останні спостереження астероїда 3 червня, перед його зникненням із поля зору, показали 4,3% імовірності його зіткнення з Місяцем – показник невеликий, але достатній, щоб науковці серйозно аналізували можливі сценарії.

Метеорний дощ і супутники під загрозою

Попередні розрахунки свідчать, що найбільша ймовірність удару припадає на видимий із Землі бік Місяця. За словами професора астрономії Пола Віґерта, зіткнення могло б супроводжуватися яскравим спалахом, видимим неозброєним оком протягом кількох секунд, і утворенням кратера діаметром близько 1 кілометра – приблизно як Метеоритний кратер в Аризоні.

Це був би найбільший удар по Місяцю за останні 5 тисяч років і міг би викинути до 100 мільйонів кілограмів каміння та пилу. Частинки розміром від 0,1 до 10 міліметрів здатні досягти Землі за кілька днів або місяців після удару, спричинивши інтенсивний метеорний дощ.

“Для людей на поверхні Землі жодної небезпеки немає. Але ці частинки рухаються швидше за кулю, тому в разі зіткнення із супутником можуть завдати шкоди”, – пояснив експерт.

Сотні або тисячі ударів дрібних уламків за короткий час можуть створити серйозне навантаження для супутникової інфраструктури. Водночас сценарій ланцюгових зіткнень, відомий як синдром Кесслера, вважають малоймовірним.

Планетарна оборона і подальші дії

Науковці також звертають увагу на досвід місії DART – експерименту NASA, під час якого у 2022 році космічний апарат навмисно врізався в астероїд Діморфос і змінив його орбіту.

Чи варто застосовувати подібний підхід у разі реальної загрози Місяцю, стане зрозуміло після нових оцінок ризиків, коли 2024 YR4 знову з’явиться в полі зору телескопів приблизно у 2028 році.

Історія цього астероїда, зазначають науковці, наочно демонструє складність виявлення подібних об’єктів. 2024 YR4 зафіксували телескопи системи ATLAS у Чилі вже після його найближчого проходження повз Землю – він був прихований яскравим світлом Сонця.

Майбутні місії, зокрема телескоп NEO Surveyor від NASA та супутник NEOMIR Європейського космічного агентства, мають зменшити цю “сліпу зону” і дозволити виявляти небезпечні об’єкти раніше.

Науковці підсумовують: навіть якщо зіткнення з Місяцем трапляються раз на кілька тисяч років, саме обговорення таких сценаріїв уже зараз є важливим кроком для розвитку планетарної оборони.

• У квітні 2029 року повз Землю пролетить астероїд Апофіс, названий на честь давньоєгипетського демона хаосу, який стане видимим неозброєним оком для мільярдів людей.

• астероїд,
• вчені,
• дослідження,
• Земля,
• зіткнення,
• Місяць,
• планети,
• сонце,
• сонячна система