Атакуючи Харків, Росія прагне зробити його непридатним до життя – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Українські та західні посадовці вважають, що, постійно обстрілюючи Харків – зокрема й цивільну інфраструктуру – окупанти прагнуть зробити місто непридатним для життя та примусово змусити людей виїхати.
Харків, де до 24 лютого 2022 року мешкало близько 1,5 млн осіб, протягом останнього місця перебуває під постійними атаками російських ракет, КАБів та БпЛА, унаслідок яких великої шкоди, зокрема, завдано енергетичній інфраструктурі.
Хоча росіяни регулярно обстрілювали місто, останні потужні атаки, на думку посадовців, є свідченням того, що ворог зумисне робить Харків непридатним для життя.
Харків залишається одним із головних напрямків військ РФ. Не зумівши захопити місто, ворог почав знищувати його.
На цей час жити у Харкові стає все небезпечніше. Збитки від атак досить вагомі, і влада намагатиметься відновити енергетичну потужність до зими, якщо у місті залишатиметься багато мешканців.
Водночас прогнозів про те, що росіянам вдасться захопити Харків, зараз фактично немає. ЗСУ зміцнюють оборону, а в українській владі впевнені, що для масштабного наступу на місто РФ не має достатньо ресурсів, тому лише сіє паніку.
У США також вважають, що РФ не атакуватиме Харків без значного поповнення у живій силі. Джерела повідомляють, що адміністрація Байдена також обговорює, як США можуть допомогти Україні з відновленням енергетичних об’єктів.
Хоча Росії може не вистачати живої сили, необхідної для рішучого прориву у війні, Харків є ключовою мішенню для Москви. Збройні сили РФ мають на меті створити буферну зону на сході країни, про що у березні заявив Путін.
Росія націлилася на Харків з початку вторгнення, і мета Путіна –підкорити Україну в повному обсязі – навряд чи змінилася з того часу, вважають західні посадовці.
- Голова Харківської ОДА Олег Синєгубов повідомив, що 11 квітня, на Раді оборони області ухвалили рішення щодо примусової евакуації родин із дітьми у 47 прифронтових населених пунктах.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.