Відкриття Ормузької протоки може вдарити по ОПЕК – Reuters
Джерело: Reuters
Відновлення судноплавства через Ормузьку протоку може послабити вплив ОПЕК на світовий ринок. Після завершення війни між Іраном та США виробники з Перської затоки, ймовірно, спробують максимально швидко збільшити експорт, щоб компенсувати втрати, завдані конфліктом.
До початку війни через Ормузьку протоку проходило майже 20% світових постачань нафти та газу. Від початку бойових дій експорт із регіону скоротився приблизно на 13 млн барелів на добу, що відповідає близько 13% світової пропозиції.
За оцінками Reuters Open Interest, втрати від скорочення експорту перевищили $80 млрд. Додаткових збитків завдали пошкодження нафтопереробних заводів, сховищ, танкерів та об’єктів зрідженого природного газу.
Аналітики очікують, що після відкриття протоки попит на нафту з боку азійських імпортерів залишатиметься високим. Водночас відновлення видобутку та споживання може відбуватися нерівномірно, що зберігатиме волатильність на ринку.
Ситуацію ускладнює ослаблення самої ОПЕК. За даними Управління енергетичної інформації США, видобуток країн картелю скоротився з 31 млн барелів на добу в лютому до 20 млн у квітні. Частка ОПЕК у світовому виробництві впала до історичного мінімуму — близько 22%.
Додатковим ударом став вихід Об’єднаних Арабських Еміратів із організації у квітні. Це посилило розбіжності всередині картелю та послабило вплив Саудівської Аравії.
Стимули діяти швидко будуть величезними на тлі відкладеного попиту, особливо в Азії, де різко скоротили споживання та виснажили запаси. Однак пропозиція та попит навряд чи відновляться синхронно: перезапуск близько 11 млн барелів на добу зупиненого видобутку може тривати місяці. Імовірний нерівний, уривчастий відскок, який посилить волатильність цін.
Експерти вважають, що після відновлення експорту країни ОПЕК можуть почати конкурувати за ринки збуту, збільшуючи пропозицію нафти. За оцінкою аналітика Rystad Energy Хорхе Леона, світовий ринок може постати перед профіцитом близько 5 млн барелів на добу вже в перші місяці після цілковитого відкриття протоки.
На тлі стабільно високого видобутку у США, Бразилії та Венесуелі це може створити додатковий тиск на ціни та ще більше послабити позиції ОПЕК на глобальному енергетичному ринку.
Довідка. ОПЕК+ — розширений формат міжнародної співпраці між Організацією країн-експортерів нафти та іншими великими виробниками нафти (зокрема Росією, Казахстаном, Азербайджаном). Альянс створено для регулювання рівня видобутку нафти задля стабілізації цін на світовому ринку, забезпечення стабільних постачань та координації спільної політики.
Включає 13 членів ОПЕК (наприклад, Саудівська Аравія, Ірак, Іран) та зовнішніх виробників, серед яких Росія, Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан та Судан.
- Країни альянсу ОПЕК+ погодили четверте поспіль підвищення цільових показників видобутку нафти. Рішення ухвалили в неділю, попри те, що частина учасників постає перед обмеженнями експорту через геополітичну кризу.
- 28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
- Доходи Росії від нафти й газу, ймовірно, зростуть на тлі підвищення цін на нафту через війну в Ірані. Водночас за результатами перших п’яти місяців року вони залишаться нижчими, ніж торік.
Ввечері 10 червня Запорізька АЕС втратила все зовнішнє електропостачання. Це вже 19-й блекаут від початку повномасштабної війни.
Відновлення судноплавства через Ормузьку протоку може послабити вплив ОПЕК на світовий ринок. Після завершення війни між Іраном та США виробники з Перської затоки, ймовірно, спробують максимально швидко збільшити експорт, щоб компенсувати втрати, завдані конфліктом.
СБУ заочно повідомила про підозру співробітнику ГРУ РФ, який вербував українських дітей для диверсій і терактів в Одесі.
“Укренерго” попередило про нову хвилю шахрайських електронних листів, які надходять українцям нібито від імені компанії.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що розвиток безпілотних систем в Україні не поступається противнику, а на окремих напрямках – випереджає його.