Nazar: публікації автора

Дональд Трамп вкотре звинуватив Володимира Зеленського у неконструктивній поведінці у питанні перемовин з Росією, ініційованих самим Трампом всупереч позиції України та союзників. За словами президента США, проблема у тому, що Володимир Зеленський “хизується” тим, що Україна ніколи не визнає Крим російським, хоча “Крим навіть не є предметом дискусії”. Ця дивна, на перший погляд, заява вкотре демонструє, що той віртуальний світ, у якому воліє перебувати Дональд Трамп, отримав ще одну тріщину навіть не від зіткнення, а просто від наближення до реальності.

17 квітня відбулось засідання суду щодо скасування указу Володимира Зеленського щодо санкцій проти Петра Порошенка. Суд не ухвалив рішення по суті справи, однак, ті аргументи на користь санкцій, які представники держави озвучили у засіданні, мають значно більше значення для кожного з нас, незалежно від майнового статусу, політичних поглядів чи моральних переконань, ніж будь-яке рішення суду у цій справі.

Букви отримали відповідь Державного бюро розслідувань на запит про втручання в процедуру кваліфікаційного оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів, внаслідок чого ряд суддів Печерського районного суду Києва змогли уникнути участі в процедурі, яка визначає, зокрема, можливість притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та відповідність вимогам для здійснення правосуддя.

Скандал навколо обговорення військових планів адміністрації Трампа в Signal може стати для України можливістю вплинути…

Відомі сьогодні факти дозволяють стверджувати, що боротьба Трампа проти судової гілки влади є не ексцесом чи випадковістю, а саме цілісною стратегією, яка включає декілька рівнів протистояння та має чітку мету.

Ганебна вистава адміністрації Трампа зі спробою “заднім числом” здерти з України гроші за те, що було надано як грант, схоже, наближається до завершення першої дії. Уряди України та США узгодили загальні положення домовленості про майбутню інвестиційну угоду стосовно українських корисних копалин, але водночас не домовились ні до чого конкретного.

Заяви Дональда Трампа після сепаратних переговорів між американською та російською делегаціями у Саудівській Аравії викликали цілу бурю емоцій в Україні. Президент США, у своїй традиційній манері, розповідав про те, що “Україні не варто було “починати”, що в України “було 3 роки, щоб домовитись з Росією”, тому у нас нібито немає причин щоб ображатись через те, що переговори про долю України США та РФ ведуть без України. Що Путін “міг би знищити Київ, але не хоче цього”, і “застосовує силу на 20%, а не на 100%”. І що виборів в Україні вимагає не Росія, метою якої є делегітимізувати БУДЬ-ЯКУ українську владу, а “об’єктивна ситуація”, яка нібито полягає у тому, що політичний рейтинг Зеленського впав до 4%. І оскільки для аналізу стану психіки людини, яка є поточним президентом США, нам об’єктивно бракує даних та медичної, а не юридичної експертизи, зупинимось на його публічній позиції, яка поки що все ж має вагу.

Володимир Зеленський вкотре продемонстрував, що єдність в Україні може бути тільки навколо нього і заради нього. Повертаючись до своєї політики зразка кінця 2021 – початку 2022 року, коли намагання ув’язнити Петра Порошенка завадили йому зосередитись на підготовці до російського вторгнення, Зеленський демонструє своє ставлення до української держави – не як до найвищої цінності, а винятково як до інструмента для задоволення власних бажань та інтересів.

Попри те, що зростання (за активної участі Росії) соціальної напруги та конфліктів через мобілізаційні процеси тривало не один місяць, попри наявність достатньої кількості часу та можливостей і для комунікації з суспільством, і для напрацювання ефективних управлінських рішень, влада, на чолі та починаючи з Верховного головнокомандувача обрала тактику ігнорування проблеми. Наслідком цього стала тривала криза, яка призвела спершу до підпалів армійських авто, а тепер і до вбивства військовослужбовця ТЦК на Полтавщині. Воно буде не останнім, якщо не вжити змін у державній політиці та ставленні до процесів мобілізації.

20 січня Державне бюро розслідувань повідомило про затримання кількох офіцерів ЗСУ – генерала Юрія Галушкіна, екскомандира 125-ї ОБТрО генерала Артура Горбенка і комбата 415 стрілецького батальйону 23-ї ОМБр полковника Іллі Лапіна. Їх звинувачують у злочинах, передбачених статтями 425 та 429 Кримінального кодексу – недбале ставлення до військової служби та самовільне залишення поля бою.