Nazar: публікації автора

Скандал навколо обговорення військових планів адміністрації Трампа в Signal може стати для України можливістю вплинути…

Відомі сьогодні факти дозволяють стверджувати, що боротьба Трампа проти судової гілки влади є не ексцесом чи випадковістю, а саме цілісною стратегією, яка включає декілька рівнів протистояння та має чітку мету.

Ганебна вистава адміністрації Трампа зі спробою “заднім числом” здерти з України гроші за те, що було надано як грант, схоже, наближається до завершення першої дії. Уряди України та США узгодили загальні положення домовленості про майбутню інвестиційну угоду стосовно українських корисних копалин, але водночас не домовились ні до чого конкретного.

Заяви Дональда Трампа після сепаратних переговорів між американською та російською делегаціями у Саудівській Аравії викликали цілу бурю емоцій в Україні. Президент США, у своїй традиційній манері, розповідав про те, що “Україні не варто було “починати”, що в України “було 3 роки, щоб домовитись з Росією”, тому у нас нібито немає причин щоб ображатись через те, що переговори про долю України США та РФ ведуть без України. Що Путін “міг би знищити Київ, але не хоче цього”, і “застосовує силу на 20%, а не на 100%”. І що виборів в Україні вимагає не Росія, метою якої є делегітимізувати БУДЬ-ЯКУ українську владу, а “об’єктивна ситуація”, яка нібито полягає у тому, що політичний рейтинг Зеленського впав до 4%. І оскільки для аналізу стану психіки людини, яка є поточним президентом США, нам об’єктивно бракує даних та медичної, а не юридичної експертизи, зупинимось на його публічній позиції, яка поки що все ж має вагу.

Володимир Зеленський вкотре продемонстрував, що єдність в Україні може бути тільки навколо нього і заради нього. Повертаючись до своєї політики зразка кінця 2021 – початку 2022 року, коли намагання ув’язнити Петра Порошенка завадили йому зосередитись на підготовці до російського вторгнення, Зеленський демонструє своє ставлення до української держави – не як до найвищої цінності, а винятково як до інструмента для задоволення власних бажань та інтересів.

Попри те, що зростання (за активної участі Росії) соціальної напруги та конфліктів через мобілізаційні процеси тривало не один місяць, попри наявність достатньої кількості часу та можливостей і для комунікації з суспільством, і для напрацювання ефективних управлінських рішень, влада, на чолі та починаючи з Верховного головнокомандувача обрала тактику ігнорування проблеми. Наслідком цього стала тривала криза, яка призвела спершу до підпалів армійських авто, а тепер і до вбивства військовослужбовця ТЦК на Полтавщині. Воно буде не останнім, якщо не вжити змін у державній політиці та ставленні до процесів мобілізації.

20 січня Державне бюро розслідувань повідомило про затримання кількох офіцерів ЗСУ – генерала Юрія Галушкіна, екскомандира 125-ї ОБТрО генерала Артура Горбенка і комбата 415 стрілецького батальйону 23-ї ОМБр полковника Іллі Лапіна. Їх звинувачують у злочинах, передбачених статтями 425 та 429 Кримінального кодексу – недбале ставлення до військової служби та самовільне залишення поля бою.

Видання The New York Times опублікувало матеріал з тезою про те, що війна між Росією та Україною могла закінчитись ще наприкінці 2022 року, коли голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі пропонував завершити її шляхом переговорів. Однак держсекретар США Ентоні Блінкен нібито наполіг на тому, щоб Україна продовжила воювати далі. Приблизно в той же час видання Time опублікувало матеріал під заголовком “Перемога Байдена стала поразкою Зеленського” і твердженням, що США “не прагнули перемоги України”. Ці публікації, викликали чергову хвилю критики з боку українців на адресу адміністрації Джо Байдена, лейтмотивом якої є теза про те, що Байден не надав Україні достатньо воєнної допомоги, і це нібито не дозволило Україні перемогти Росію.

Сумнозвісний прихильник концепції “щоб корова менше їла і давала більше молока, її потрібно менше годувати і більше доїти” “слуга” Данило Гетманцев, прикрившись “вимогами бізнесу”, зареєстрував законопроєкт про стягнення ПДВ з усіх закордонних покупок, незалежно від їхньої вартості. Іншими словами – кожен українець, купуючи товар будь-якої вартості та призначення за кордоном, при пересиланні його в Україну муситиме сплатити додатково ⅕, або 20% вартості цього товару.

В останні дні 2024 року колишній радник (всього) Офісу президента України Олексій Арестович заявив, що має намір балотуватись на посаду президента України. Ці слова прозвучали в розмові з популярним американським політичним журналістом Патріком Бет-Девідом, YouTube-канал якого налічує майже 3 мільйони підписників, а серед його гостей був обраний президент США Дональд Трамп, незадовго до перемоги на виборах. Однак самого лише бажання замало – потрібно пройти ряд законодавчих фільтрів, з якими в Арестовича можуть виникнути проблеми.