Nazar: публікації автора

Назар Чорний
Назар Чорний
Фахівець з управління відносинами з авдиторією та керівник юридичного напрямку Букв

“Росія готова вести перемовини з Зеленським, якщо він піде на вибори і отримає легітимність. Підписувати документи про мир Москва буде лише з легітимним президентом України” – заявив під час щорічної пресконференції президент РФ Путін. Ці слова цікаві не лише тому, що раніше ряд кремлівських чиновників заперечували саму можливість переговорів, але й поверненням російської влади до старої тези про “нелегітимність” української влади. Тому варто проаналізувати, навіщо це росіянам і чого Путін прагне досягти.

“Має бути негайне припинення вогню, і повинні розпочатися переговори. …Якщо це продовжиться, це може перетворитися на щось набагато більше, і набагато гірше. Я добре знаю Володимира [Путіна – ред]. Це його час діяти. Китай може допомогти. Світ чекає!” – такими словами обраний президент США Дональд Трамп підсумував свій допис про падіння режиму Башара Асада в Сирії. Трамп вкотре згадав про “угоду” між Росією та Україною, наголосивши на величезних втратах обох країн у війні. Цієї ж угоди чекають і багато українців, сподіваючись на відновлення “довоєнного” життя. Проте іронія в тому, що падіння режиму Асада в Сирії віддалило угоду між Росією та Україною, а не наблизило її.

Засідання Верховної Ради 4 грудня стало яскравою ілюстрацією того, наскільки влада прагне посилити свій вплив на будь-які сфери в країні, від свободи слова до бізнесу, і наскільки важливою є активна участь суспільства у стримуванні цих прагнень. А також – наскільки реальною є поява в Україні того формату взаємин між владою та суспільством, який впродовж років існує в Росії.

На 1000-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Зеленський презентував План внутрішньої стійкості України…

10 жовтня 2024 року, напередодні однієї з найважчих зим в новітній історії України, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9665, яким посилила відповідальність за зберігання дров без документів. Автори цього законопроєкту пояснювали потребу в його ухваленні необхідністю боротьби з незаконною вирубкою лісів та наближенням законодавства України до норм ЄС в частині регулювання обігу деревини. Мета, загалом, благородна та цілком обґрунтована, однак, традиційно, підвів професійний рівень людей, які цей документ готували та ухвалювали.

Ввечері 25 жовтня президент Володимир Зеленський раптово “повернув” українців у 2008 рік – до війни залишалось 6 років, долар був по 5 грн, а прем’єром – Юлія Тимошенко, яка першою в Україні здогадалась напряму роздавати гроші з державного бюджету заради електоральних бонусів. Щоправда, тоді економічна криза ще не встигла вдарити по Україні, а в Тимошенко наближались вибори, де її головним конкурентом був Віктор Янукович – тоді як в Зеленського російська армія наближається до Дніпра, на армію не вистачає 500 мільярдів гривень, через що влада підняла податки, а курс долара впевнено рухається до 42 грн.

Президент відреагував на скандал зі збагаченням керівників МСЕК та десятками прокурорів з інвалідністю і пенсіями…

Українська влада не шукає простих шляхів… Як і зручних для громадян, економічно доцільних та ефективних…

За підсумками зустрічі президентів України і США залишається констатувати, що жодних домовленостей про втілення “плану перемоги”, анонсованого Володимиром Зеленським, не було досягнуто. Так само немає об’єктивних причин сподіватись на те, що “формула миру Зеленського” матиме реальний результат, відмінний від звичних декларацій про підтримку України. Це змушує шукати реальних точок дотику для досягнення спільного знаменника у тому, як Україна і наші союзники можуть успішно вийти з глухого кута довгої війни проти “осі зла”, особливо на тлі активності Китаю щодо просування власного бачення завершення російсько-української війни, яке не на користь Україні.

Вже кілька тижнів українська влада має нову улюблену іграшку – “план перемоги”, анонсований президентом Зеленським і позиційований як шлях до швидкого(!) та успішного закінчення російсько-української війни. Однак на заході ставлення до чергового “медіаконтрнаступу” української влади є доволі прохолодним, адже за планом українського президента чи всю роботу мають виконати західні уряди та платники податків. До того ж негайно – в наступні 1-3 місяці.