Азербайджан повідомив про початок «антитерористичних заходів» у Нагірному Карабаху
Джерело: міністерство оборони Азербайджану
19 вересня Міноборони Азербайджану повідомило про початок “антитерористичних заходів локального характеру” для відновлення конституційного ладу у Нагірному Карабаху.
У заяві мовиться, що протягом останніх місяців Вірменія посилила воєнні дії проти Азербайджану у Карабахському регіоні, що призвело до посилення напруження між країнами.
Зазначається, що 19 вересня на автодорозі Ахмедбейли-Фізулі-Шуша було підірвано міну, внаслідок чого загинули цивільні та було пошкоджено автомобіль Держагентства автомобільних доріг Азербайджану.
Також за даними Міноборони Азербайджану, 19 вересня підірвано автомобіль, яким перевозили військовослужбовців внутрішніх військ МВС Азербайджану, внаслідок чого серед азербайджанських військових є загиблі та поранені.
У відомстві також нагадали, що присутність збройних сил Вірменії у Карабахському економічному районі Азербайджану та порушення тристороннього договору від 10 листопада 2020 року є “джерелом серйозної загрози”.
“З метою забезпечення положень Тристоронньої заяви, припинення широкомасштабних провокацій у Карабаському економічному районі, роззброєння та виведення формувань збройних сил Вірменії з наших територій, нейтралізації їхньої військової інфраструктури, убезпечення мирного населення, яке повернулося на звільнені від окупації території відновлювальні роботи та наших військовослужбовців, а також відновлення конституційного ладу Азербайджанської Республіки, в регіоні розпочато антитерористичні заходи локального характеру”, – мовиться у заяві Міноборони Азербайджану.
У відомстві додали, що зараз, із застосуванням високоточного озброєння, із ладу виводять позиції ЗС Вірменії, їхні вогневі точки, бойові засоби та об’єкти військового призначення.
ДОВІДКА: конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, з кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про “незалежність” і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії.
У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагірного Карабаху та ключове місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні.
За умовами договору, за Вірменією й Азербайджаном закріплено території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію.
З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.
14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точну делімітацію кордонів буде визначено шляхом переговорів.
29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.
5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.
1 вересня Азербайджан і Вірменія звинуватили одне одного в обстрілах своїх територій уздовж спільного кордону на північний захід від Нагірного Карабаху.
9 вересня у невизнаному Нагірному Карабаху відбулися так звані президентські вибори.
14 вересня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю Politico повідомив, що миротворці РФ провалили свою місію в Нагірному Карабасі.
16 вересня Ельхан Нурієв, член спілки Офіцерів України, голова оборонного штабу Нагірного Карабаху (1992-1993), розказав, що Росія перекидає вагнерівських бойовиків з Карабаху через Лачинський коридор до Вірменії.
- 1 серпня в Європейському парламенті заявили, що внаслідок порушення Азербайджаном міжнародних зобов’язань гуманітарна ситуація у Нагірному Карабаху посилюється.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.