Азербайджан розпочав військові дії в Нагірному Карабаху, щоб «роззброїти вірмен»
Джерело: Reuters
Азербайджан розпочав військові дії в регіоні Нагірного Карабаху, що, на думку влади країни, було необхідним для відновлення конституційного порядку та витіснення вірменських військових формувань.
У вівторок, 19 вересня, на кадрах у соціальних мережах, знятих у Степанакерті, столиці Нагірного Карабаху, яку Азербайджан називає Ханкенді, було чутно гучні обстріли.
Відомо, що внаслідок обстрілів цивільне населення зазнає численних втрат.
Вірменія, яка заявляє, що її збройні сили не знаходяться в Нагірному Карабасі й що ситуація на її кордоні з Азербайджаном – стабільна, закликала членів Ради Безпеки ООН допомогти, а російських миротворців на місці – втрутитися.
Росія закликала всі сторони припинити війну.
Вірменія звинуватила Росію в тому, що вона занадто відволікається на війну в Україні, щоб захистити її безпеку, і звинуватила російських миротворців в Нагірному Карабасі в тому, що вони не виконують свою роботу.
Колишній державний міністр Нагірно-Карабаської Республіки Рубен Варданян закликав Вірменію визнати самопроголошену незалежність Нагірного Карабаху від Азербайджану.
Він також закликав міжнародну спільноту ввести санкції проти Азербайджану.
“Тут розгорнулася дійсно серйозна ситуація. Азербайджан почав повномасштабну військову операцію проти 120 тисяч жителів, зокрема 30 тисяч дітей, вагітних жінок і людей похилого віку”, – зазначив Варданян.
Уряд Вірменії провів засідання Ради безпеки, щоб обговорити ситуацію, а люди зібралися в урядовому кварталі Єревана, столиці Вірменії, вимагаючи від влади вжити заходів.
Як раніше повідомляли “Букви”, протягом останніх місяців Вірменія посилила воєнні дії проти Азербайджану у Карабахському регіоні, що призвело до посилення напруження між країнами.
Зазначається, що 19 вересня на автодорозі Ахмедбейли-Фізулі-Шуша було підірвано міну, внаслідок чого загинули цивільні та було пошкоджено автомобіль Держагентства автомобільних доріг Азербайджану.
Також, за даними Міноборони Азербайджану, 19 вересня підірвано автомобіль, яким перевозили військовослужбовців внутрішніх військ МВС Азербайджану, внаслідок чого серед азербайджанських військових є загиблі та поранені.
У відомстві також нагадали, що присутність збройних сил Вірменії у Карабахському економічному районі Азербайджану та порушення тристороннього договору від 10 листопада 2020 року є “джерелом серйозної загрози”.
ДОВІДКА: конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, з кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про “незалежність” і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії.
У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагірного Карабаху та ключове місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні.
За умовами договору, за Вірменією й Азербайджаном закріплено території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію.
З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.
14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точну делімітацію кордонів буде визначено шляхом переговорів.
29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.
5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.
1 вересня Азербайджан і Вірменія звинуватили одне одного в обстрілах своїх територій уздовж спільного кордону на північний захід від Нагірного Карабаху.
9 вересня у невизнаному Нагірному Карабаху відбулися так звані президентські вибори.
14 вересня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю Politico повідомив, що миротворці РФ провалили свою місію в Нагірному Карабасі.
16 вересня Ельхан Нурієв, член Спілки офіцерів України, голова оборонного штабу Нагірного Карабаху (1992-1993), розказав, що Росія перекидає вагнерівських бойовиків з Карабаху через Лачинський коридор до Вірменії.
- 19 вересня Міноборони Азербайджану повідомило про початок “антитерористичних заходів локального характеру” для відновлення конституційного ладу у Нагірному Карабаху.
- 1 серпня в Європейському парламенті заявили, що внаслідок порушення Азербайджаном міжнародних зобов’язань гуманітарна ситуація у Нагірному Карабаху посилюється.
- 15 липня представники від Азербайджану наголосили, що РФ та Вірменія не виконують угоду стосовно припинення вогню в анклаві Нагірний Карабах, через кілька годин після того, як Європейський Союз закликав країни утриматися від “насильства та різкої риторики”.
Глави урядів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі та Швеції 27 листопада ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями.
У Франції розглядають можливість розробки балістичної ракети наземного базування з радіусом дії до 1000 кілометрів. Це питання обговорюється між командуванням Збройних сил Франції та Генеральним директоратом з озброєння.
На світових ринках ціни на каву стрімко зростають через побоювання щодо глобальних постачань. У Нью-Йорку ф’ючерси на арабіку досягли найвищого рівня з 1977 року, підскочивши на 3,9%. Загалом цього року ціна на цей сорт зросла на майже 70%.
Під час рейсу авіакомпанії Swiss Air із Цюріха до Брюсселя одному з пасажирів стало зле — тоді екіпаж звернувся за допомогою до людей із медичними знаннями на борту. На заклик відгукнулася голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, котра і надала першу допомогу ще до посадки літака.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні повідомив, що у четвер, 28 листопада підпише закон про державний бюджет на 2025 рік.